Рада генеральних директорів Бессарабії
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Рада генеральних директорів Бессарабії — назва кабінету міністрів (генеральних директорів), який керував Молдавською Демократичною Республікою, а потім Румунською областю Бессарабія між 7 грудня 1917 року та 12 грудня 1918 року.
Під час діяльності Крайової Ради діяли три уряди Бессарабії на чолі з Пантелеймоном Ерханом, д-ром. Даніелем Чугуряну та д-р. Петру Казаку.[1] Уряди зіткнулися з особливо складними політичними, соціальними, економічними та духовними проблемами.
7 грудня 1917 року була створена Рада генеральних директорів Бессарабії у складі 8 генеральних директорів. Пантелімон Ерхан був обраний першим президентом Ради генеральних директорів.
Склад ради[ред. | ред. код]
- Президент Ради генеральних директорів
- Пантелеймон Ерхан (24 листопада / 7 грудня 1917 — 17 січня / 30 січня 1918)
- Д-р Даніел Чугуряну (17 січня / 30 січня 1918 — 8 квітня / 21 квітня 1918)
- Доктор Петру Казаку (9 квітня / 22 квітня 1918 — 29 листопада 1918 / 12 грудня 1918)
- Генеральний иректор, відповідальний за зовнішні зв'язки
- Іон Пеліван (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор з питань внутрішніх справ
- Володимир Крісті (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор армії і флоту
- Теодор Кожокару (7 — 11 грудня 1917)[2]
- Герман Пинтя (11 грудня 1917 — ?) — проміжний
- Генеральний директор, відповідальний за фінанси
- Теофіл Йонку (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за залізницю, пошту, телеграф і телефон
- Ніколае Босі-Кодреану (7 грудня 1917 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за громадську роботу
- Штефан Чобану (7 грудня 1917 — 16 січня 1918)
- Пантелеймон Ерхан (17 січня 1918 — ?)
- Генеральний директор, відповідальний за правосуддя та релігійні питання
- Михайло Савенко (7 грудня 1917 — ?)
Література та примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Timpul, 26 martie 2008 — Sfatul Țării și Unirea
- ↑ T. Cojocaru a refuzat să-și ocupe funcția, justificîndu-și gestul prin starea precară a sănătății. El a trimis o scrisoare în 11 decembrie 1917, în care își argumenta decizia, propunându-i lui Gherman Pîntea să preia respectiva funcție și informându-l despre asta și pe Ion Inculeț, președintele Sfatului Țării.
Посилання[ред. | ред. код]
- Армії Молдови немає. 13/2007 — Головне управління війни і флоту Бессарабії (1917—1918) — I [не функціонує ]
- Армії Молдови немає. 14/2007 — Головне управління війни і флоту Бессарабії (1917—1918) — II [не працює ]
- Тимпул, 26 березня 2008 р. — Рада країни і союзу
Бібліографія[ред. | ред. код]
- *** — Молдавська радянська енциклопедія (Кишинів, 1970—1977)