Сфатул Церій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сфатул Церій
Прапор
Дата створення / заснування 1917
Зображення
Країна  Молдовська Демократична Республіка
Адміністративна одиниця Кишинів
Місце розташування Палац Стафул Церій
Дата й час березень 1918
Кількість місць 156
Час/дата припинення існування 1918
Схематична ілюстрація
Мапа
CMNS: Сфатул Церій у Вікісховищі

Координати: 47°01′19″ пн. ш. 28°49′01″ сх. д. / 47.02220000002777311° пн. ш. 28.817200000027778373° сх. д. / 47.02220000002777311; 28.817200000027778373

Прапор Сфатул Церій
Сфатул Церій

Сфатул Церій (рум. Sfatul Țării)  — вищий орган державної влади у Бессарабії в 19171918 та Молдовській Демократичній Республіці[1].

Історія[ред. | ред. код]

Виник в листопаді 1917 року за ініціативою Військово-молдавського з'їзду в Кишиніві. Всупереч національному складу населення губернії 105 місць дісталося молдованам, а українцям — лише 15. Населені українцями, болгарами й гагаузами південні бессарабські повіти бойкотували Сфатул Церій і не визнавали його, окупований австрійськими військами Хотинський повіт також не був представлений у цьому парламенті.

21 листопада відбулося перше засідання Сфатул Церію.

2 грудня 1917 р. Сфатул Церій проголосив Бессарабію Молдовською Народною Республікою, що входить, як рівноправний член, до складу єдиної Російської Федеративної Демократичної Республіки, а себе — її верховною владою.[2]

15 грудня проголосив автономну у складі Російської республіки Молдовську Демократичну Республіку.

24 січня 1918 проголосив незалежність цієї республіки від Росії, а 27 березня проголосував за приєднання МДР до Румунського королівства. Важливу роль при утворенні Сфатул Церій зіграла ситуація в сусідній Українській Народній Республіці та проголошення її автономії, а потім незалежності.

Сфатул Церій по суті був парламентом. Його очолювала Рада міністрів, головою Сфатул Церій став есер Пантелеймон Ерхан. Фактично він керував Молдовською Демократичною Республікою. Також важливу роль у владі відігравали Йон Інкулец, якого було обрано Президентом МДР, і Даніел Чугуряну — Прем'єр-міністр незалежної Молдовської республіки.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Istoria Republicii Moldova: din cele mai vechi timpuri pină în zilele noastre / Chişinău: Elan Poligraf, 2002. — P. 182—190 — ISBN 9975-9719-5-4
  2. Володимир Іванович Головченко; Валерій Федорович Солдатенко (2009). Українське питання в роки Першої світової війни: Монографія. Київ: Парламентське видавництво. с. 212—214. ISBN 978-966-611-690-4. 

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]