Раймунд IV (граф Триполі)
| Раймунд IV | |
|---|---|
| Народився |
невідомо Антіохія |
| Помер |
1199 Антіохія |
| Діяльність | регент |
| Титул | граф Триполі |
| Термін | 1187—1189 роки |
| Попередник | Раймунд III |
| Наступник | Боемунд I |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Рамнульфіди |
| Батько | Боемунд III |
| Мати | Оргуелленс де Сен-Валері |
| Брати, сестри | Богемунд IV |
| У шлюбі з | Аліса Вірменська |
| Діти | Раймунд-Рубен[1] |
Раймунд IV (*Raymond IV de Tripoli, д/н — 1199) — граф Триполі у 1187—1189 роках і регент Антіохії (1193–1194).
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з антіохійської гілки династії Рамнульфідів. Старший син Боемунда III, князя Антіохії, та Оргуелленс де Сен-Валері. Дата народження невідома. Замолоду допомагав батькові у державних справах Антіохійського князівства. Брав участь у військових сутичках.
У 1187 році оголошений спадкоємцем графства Триполі. Того ж року після смерті його володаря Раймунда III стає графом Триполі. Надав прихисток королеві єрусалимській Сибілі I. 1188 року проти Триполі виступив єгипетський султан Салах ад-Дін. Ситуацію виправила поява сицилійського флоту. 1189 року відкликаний батьком до Антіохії. Замість Раймунда новим графом Триполійським став його молодший брат Боемунд I.
У 1193 році після полону батька Левоном II, королем Кілікійської Вірменії, оголошений регентом князівства Антіохія. склав з себе повноваження у 1194 році після повернення батька до князівства. У 1195 році оженився на представниці династії Рубенідів, чим було закріплено мир з Кілікією. Помер у травні або червні 1199 року.
Родина[ред. | ред. код]
Дружина — Аліса, донька Рубена III, короля Кілікійської Вірменії
Діти:
- Раймунд-Рубен (1199—1221), князь Антіохії у 1216, 1219, 1221 роках
Джерела[ред. | ред. код]
- René Grousset, L'Empire du Levant: Histoire de la Question d'Orient, Paris, Payot, coll. " Bibliothèque historique ", 1949 (réimpr. 1979), 648 p. (ISBN 2-228-12530-X)
- Steven Runciman, A History of the Crusades, vol. II: The Kingdom of Jerusalem and the Frankish East, 1100—1187, Cambridge University Press, 1952.
- Steven Runciman: Geschichte der Kreuzzüge (= dtv. 30175). 3. Auflage. Deutscher Taschenbuch-Verlag, München 2001, ISBN 3-423-30175-9.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Lundy D. R. The Peerage