Редут (береговий ракетний комплекс)
| Редут | |
|---|---|
 Пускова установка СПУ-35 комплексу «Редут» в експозиції парку «Патріот». | |
| Тип | БПРК(Береговий протикорабельний ракетний |
| Походження | СССР |
| Історія використання | |
| На озброєнні | 1966 — н.ч. |
| Історія виробництва | |
| Розробник | ОКБ-52 |
| Розроблено | 1960—1962 |
| Виготовлення | 1966—1987 |
| Характеристики | |
| Вага | 21 тона |
| Довжина | 13,5 м |
| Ширина | 2,86 м |
| Висота | 3,53 м |
| Екіпаж | 5 чоловіків |
Головне озброєння | протикорабельна ракета П-35Б |
| Двигун | ЗИЛ-135К / БАЗ-135МБ |
Операційна дальність | 25—460 км |
| Швидкість | 40 км/год |
Редут (береговий ракетний комплекс) у Вікісховищі | |
Редут (код НАТО: SS-C-1 Sepal) — радянський береговий ракетний комплекс з дальністю стрільби 25-460 км (в залежності від висоти польоту). Призначався для знищення всіх типів надводних кораблів. Розробкою комплексу займався ОКБ-52 під керівництвом Володимира Челомея.[1] Створений у 1962 році на базі оперативно-тактичної протикорабельної ракети П-35[2] та виготовлявся до 1983. 11 серпня 1966 «Редут» офіційно був прийнятий на озброєння Берегових військ ВМФ СРСР. Станом на 2016 комплекси «Редут» все ще перебували на озброєнні Берегових військ ВМФ Росії.[3]
БРК споряджається ракетою П-35Б діаметром 1 метр, довжиною 9,5 м і початковою масою 4 400 кг. Самохідна установка СПУ-35Б при масі у 21 тонну пересувалась по шосе зі швидкістю 40 км/год з запасом ходу 500 км. Розрахунок складається з 5 осіб.
Комплекс може приймати сигнали цілевказівки з літаків Ту-95Д, Ту-16Д та вертольотів Ка-25Ц[4].
Роботи над комплексом почалися відповідно до Постанови РМ СРСР № 903—378 від 16 серпня 1960.
Склад комплексу:[2]
- самохідна пускова установка СПУ-35Б на шасі БАЗ-135МБ масою 18 тонн;
- машини з системою управління «Скала» (4Р45);
- самохідна РЛС і ракети П-35Б (4К44);
- транспортно-заряджающа машина рос. транспортно-заряжающая машина (ТЗМ).
Організаційно Редут складається з батареї по 3 СПУ-35Б, батальну по 5—6 батарей і бригади з трьох батальйонів.
Тактико-технічні дані
| ТТ-Дані | |
| Далекобійність, км | 25-250-460 |
| Максимальна виста у польоті, м | 400 / 4000 / 7000 |
| Швидкість при польоті, М | 1,5 |
| Кут ураження, град. | 80 |
| Довжина, м | 9,45 |
| Ширина з прибраними крилами, м | 1,544 |
| Розмах крила, м | 2,6 |
| Макс. діматер на корпусі, м | 1,0 |
| Висота, м | 1,5 |
| Маса при старті, кг | 4500 |
| Боєголовка | фугасна / ядерна |
| Маса бойової частини, кг | 1000 |
| Сила ядерної боєголовки, кТ | 350 |
| Паливо | гас |
| Тяга на двигуні, кгс | 2×30000 |
Росія — деяка кількість, станом на 2017. Станом на січень 2024 року — у складі ОЗУ «ЧФ» є одна батарея «Рєдуту», яка входить до 25-го дивізіону 11-ї берегової ракетно-артилерійської бригади, розміщної в Краснодарському краї.[5]
Ангола — деяка кількість, станом на 2017.
Сирія — деяка кількість, станом на 2017.
Югославія — деяка кількість.
В'єтнам — деяка кількість, станом на 2017.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
- ↑ Береговой ракетный комплекс «Редут» (4К44) — Армии и Солдаты — Военная энциклопедия. Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
- ↑ а б Береговой Ракетный Комплекс "Редут". Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 26 грудня 2018.
- ↑ Ракетные дивизионы «Редут» и «Рубеж», дислоцированные на Камчатке, вышли на полевые занятия : Министерство обороны Российской Федерации
- ↑ БРК Редут 4К44
- ↑ П-35 чи 3М44? Стара “нова” зброя проти України (укр.). 19 січня 2024. Процитовано 20 січня 2024.
- Евгений Кочнев. Секретные автомобили Советской Армии. — ISBN 978-5-699-50821-1.