Рейхсталер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейхсталер Августа Сильного 1705 року

Рейхсталер (нім. Reichstaler, в дослівному перекладі «імперський талер») — велика срібна монета і грошова одиниця держав Священної Римської імперії в XVI—XIX століттях. В якості реальної монети часто називався «спеціесталер» або «спеціесрейхсталер».

У 1566 році згідно аугсбурзького монетного статуту була введена нова грошова одиниця «рейхсталер» рівна 1/9 кельнської марки чистого срібла[1]. Це відповідало 29,23 г срібла 889 проби, або 25,98 г чистого срібла[2].

Спочатку рейхсталер прирівняли до 68 крейцерів, але по мірі його (крейцера) псування 72, а в 1580 році — 90 крейцерам[1]. Монети стали карбувати багато держав. В середині XVI століття рейхсталер отримав широке поширення і став повноцінною торговою монетою[1].

У державах північної Німеччини рейхсталер ділили на 24 грошена або 32 шилінга[1].

Типові скорочення (знаки) рейхсталера

У 1750 році під час правління Фрідріха II в Пруссії була проведена так звана Грауманська реформа. Згідно з нею з кельнської марки срібла стали випускати 14 талерів. Відповідно вага монети знизилася до 22,27 г срібла 750 проби (16,704 г чистого срібла). При цьому ці монети містили напис «reichsthaler»[3].

Така зміна вагових характеристик рейхсталера одним з найбільш сильних держав Німеччини призвело до відмови від використання цієї грошової одиниці. У 1753 році внаслідок підписання Австрією і Баварією монетної конвенції з'явився конвенційний талер (1/10 кельнської марки срібла), а незабаром і кроненталер (29,44 г срібла 873-ї проби або 25,9 г чистого срібла)[4].

В 1816 році в Пруссії був випущений останній талер з відповідним позначенням номіналу «reichsthaler».

У 1837 і 1838 роках були підписані Мюнхенська та Дрезденська монетні конвенції. Спочатку вони були покликані забезпечити уніфікацію грошових систем учасників договору, а в реальності привели до створення на території Німецького митного союзу двох валютних зон з переважанням талера в країнах північної Німеччини і гульдена — південної. Між ними був встановлений чіткий обмінний курс — 2 талера становили еквівалент 3 1/2 гульденів. Хоч вміст чистого срібла в талері після 1838 року і залишалося незмінним (1/14 кельнської марки) його вагові характеристики відрізнялися від «рейхсталера», так як він карбувався зі срібла 900-ї проби.

У 1857 році між більшістю німецьких держав і Австрією було підписано Віденську монетну конвенцію. Відповідно до Віденської монетної конвенції, основною ваговою одиницею для країн-учасниць конвенції замість кельнської марки ставав «митний фунт» (нім. Zollpfund) рівний 500 грамам[5]. Для країн Дрезденської монетної конвенції встановлювалася монетна стопа в 30 талерів з одного митного фунта, для Південно-Німецького монетного союзу — 52,5 гульдена, для Австрії — 45 гульденів. Новий талер отримав назву «союзного» (нім. Vereinstaler) і проіснував до 1871 року.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г СН, 1993, «Рейхсталер»
  2. Reichstaler (de). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 2016-03-05. Процитовано 2018-01-04. 
  3. Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — С. 36. — 1000 прим. — ISBN 978-966-8153-84-6.
  4. Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — С. 37. — 1000 прим. — ISBN 978-966-8153-84-6.
  5. Wiener Münzvertrag (de). Большой лексикон монет нім. Das große Münzen-Lexikon. Архів оригіналу за 2013-05-13. Процитовано 2013-05-11. 

Література[ред. | ред. код]

  • Махун С. Г., Пядышев Д. А. Талер: от Сигизмунда Тирольского до эпохи Наполеоновских войн // Монета талер. История, стиль, легенды, искусство гравёров, портреты великих ... — К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипов, 2014. — 1000 прим. — ISBN 978-966-8153-84-6.
  • Нумизматический словарь / [Автор: Зварич В.В.] — 4-е изд. — Львов : Высшая школа, 1980.
  • Словарь нумизмата / [Авторы: Фенглер Х., Гироу Г., Унгер В.] / Пер. с нем. М. Г. Арсеньевой / Отв. ред. В. М. Потин. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Радио и связь, 1993. — ISBN 5-256-00317-8.
  • Cuhaj G. S. Standard Catalog of German Coins 1501—present / compiled by N. Douglas Nicol. — 3rd. — Iola, WI : Krause Publications, 2011. — 1488 p. — ISBN 978-1-4402-1402-8.
  • Faβbender D. Grosser Deutscher Münzkatalog von 1800 bis heute. — 23. Verlag. — Battenberg : Battenberg Verlag, 2008. — 656 p. — ISBN 97-3-86646-019-5.