Рефрактометр Аббе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Оптична схема рефрактометра ИРФ-22: 1 — освітлювальне дзеркало, 2 — допоміжна відкидна призма, 3 — основна вимірювальна призма, 4 — матована грань відкидної призми, 5 — досліджувана рідина, 6 — призми Амічі компенсатора,7 — об'єктив зорової труби, 8 — поворотна призма, 9 — окуляр зорової тркуби

Рефракто́метр Аббе (або лабораторний рефрактометр) — візуальний оптичний пристрій, який дозволяє визначати показник заломлення середовищ рідин і твердих тіл. Принцип дії ґрунтується на вимірюванні кута повного внутрішнього відбиття (якщо досліджуться непрозоре середовище) або граничного кута заломлення на плоскій межі розділу двох прозорих середовищ (досліджуваного і відомого), якщо світло переходить із середовища з меншим показником заломлення в середовище з більшим показником . В обох випадках використовується закон заломлення світла ( — кут падіння  — кут заломлення). Складається рефрактометр Аббе з двох прямокутних скляних призм. Одна призма (вимірювальна — на малюнку під цифрою 3) має високий показник заломлення ( для жовтої лінії емісійного спектру натрію) з полірованою гіпотенузною гранню. Інша призма (відкидна — на малюнку під цифрою 2) — з матовою гіпотенузною гранню. Крім того, рефрактометр Аббе містить зорову трубу, шкалу відліку, спеціальний компенсатор (на малюнку — 6). В поле зору труби можна побачити чітку лінію на межі світлого і темного полів, яка відповідає граничному куту.

Рідини, що досліджуються, поміщаються в зазор між гіпотенузними гранями призм. Тверді прозорі зразки повинні мати одну плоску поліровану грань, а одна з бокових граней повинна бути перпендикулярною до полірованої. Полірованою гранню зразки притискаються до гіпотенузної грані вимірювальної призми (при відкинутій допоміжній призмі) а в проміжок між ними вводиться крапля імерсійної рідини з показником заломлення таким, щоб (зазвичай моноброма-нафталінку з . При вимірюванні прозорих рідких середовищ світло на границю розділу середовищ направляється через малий катет допоміжної призми (вимірювання в проходячому світлі), а у випадку непрозорих середовищ освітлюється матова грань вимірювальної призми — її великий катет (вимірюваггя в відбитому світлі). При суміщенні лінії розділу світлого і темного полів з перехрестям ниток в полі зору труби по шкалі безпосередньо відраховується величина . Компенсатор, що складається з вдох дисперсійних призм прямого зору (Призми Амічі) дозволяє обертанням призм в протилежні сторони компенсувати дисперсію вимірювальної призми і зразка і виміряти величину при використанні джерела білого світла.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Физическая энциклопедия. Т.1. Гл.ред. А.М.Прохорова. М. Сов.энциклопедия. 1988.- 704с.