Ернст Аббе

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ернст Аббе
Ernst Karl Abbe
Ernst Karl Abbe
Abbe.jpg
Народився 23 січня 1840(1840-01-23)
Айзенах, герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське, Німецький союз
Помер 14 січня 1905(1905-01-14) (64 роки)
Єна, Німецька імперія
Поховання Nordfriedhof (Jena)[d]
Громадянство Німецька імперія Німецька імперія
Національність німець
Alma mater Геттінгенський університет і Єнський університет
Галузь наукових інтересів теоретична фізика, оптика, астрономія
Заклад Єнський університет
Науковий ступінь доктор філософії
Науковий керівник Бернгард Ріман, Вільгельм Едуард Вебер
Член Прусська академія наук, Saxon Academy of Sciences[d], Леопольдина, Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук і Royal Microscopical Society[d]
Відомий завдяки: дифракційна теорія мікроскопа
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»

CMNS: Ернст Аббе на Вікісховищі

Ернст А́ббе (нім. Ernst Karl Abbe; нар. 23 січня 1840, Айзенах — пом. 14 січня 1905, Єна) — німецький фізик-оптик, творець теорії формування зображень у мікроскопі і технології важливих розділів оптико-механічної промисловості.

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив класичну гімназію в і вступив до Єнського університету, навчався також в Геттінгені. У числі його вчителів були математик Бернгард Ріман та фізик Вільгельм Едуард Вебер. У березні 1861 Аббе захистив дисертацію в Геттінгенському університеті і протягом двох років викладав фізику у Фізичному товаристві Франкфурта-на-Майні, давав приватні уроки. У 1863 отримав посаду приват-доцента, лектора з математики, фізики та астрономії в Єнському університеті.

У 1866 Карл Цейс запропонував співпрацю молодому фізику. Він хотів поставити виробництво мікроскопів та інших оптичних приладів на потік і вважав за необхідне створити наукові основи приладобудування. Аббе прийняв запрошення. Розроблена ним теорія формування зображень несамосвітних об'єктів включала найважливіший принцип — «умову синусів», яка пов'язана з обмеженнями на співвідношення фокусних відстаней об'єктиву і окуляра і довжину трубки мікроскопа. Аббе ввів поняття «числової апертури», що зв'язує справжню апертуру об'єктиву з показником заломлення скла і довжиною хвилі випромінювання. Обидва ці принципи виявилися справедливими стосовно до електронних мікроскопів, створених у 1930-х.

Аббе сконструював цілий ряд оптичних приладів: в 1867 — фокометр (прилад для вимірювання фокусних відстаней), в 1869 — апертометр (прилад для вимірювання апертури) і рефрактометр (вимірювач показника заломлення), які й нині носять його ім'я. Активно займався також виготовленням оптичних скелець. У 1874 Аббе створив ряд нових марок оптичного скла, в 1879 познайомився з фахівцем зі скла Шоттом і в 1884 спільно з ним та Цейсом заснував склохімічну лабораторію.

Успіхи Аббе в розробці теорії практично придатних оптичних приладів сприяли тому, що в 1876 Цейс зробив його своїм повноправним партнером. Крім різних мікроскопів, підприємство випустило ряд інших приладів: пристрої для підсвітки до мікроскопа (в Англії такий пристрій називається просто «Аббе»), рефрактометри Аббе тощо. До 1886 відноситься тріумф фірми — створення апохроматичних лінз, що носять назву конденсорів Аббе.

Після смерті Цейса в 1888 і відходу з фірми його сина в 1891, Аббе став фактично господарем підприємства. Тут він знову проявив свої схильності до експериментування, заснувавши Товариство «Карл Цейс». Підприємство успішно розвивалося, а його статут, розроблений Аббе, згодом ліг в основу соціального законодавства Пруссії. Аббе заповів «Товариству» свої заощадження, а частину прибутку регулярно передавав університету Єни.

Титули та ступені[ред.ред. код]

Аббе був удостоєний численних титулів і почесних ступенів. У 1873 він був обраний членом Академії натуралістів в Галле, у 1878 — почесним членом Королівського товариства мікроскопістів у Лондоні, в 1879 — почесним професором Єнського університету, в 1882 — почесним членом Бельгійського товариства мікроскопістів у Брюсселі. У 1883 університет Галле — Віттенберга присвоїв йому ступінь почесного доктора медицини, а в 1884 король Пруссії нагородив орденом Білого Сокола 1-го ступеня. У 1896 Аббе був обраний членом-кореспондентом Академії наук в Берліні по відділенню фізики і математики; в 1899 — членом Королівського фотографічного товариства Великої Британії; в 1900 — іноземним членом-кореспондентом Австрійської академії наук у Відні; в 1901 — почесним членом Саксонської академії наук і почесним членом Геттінгенської академії наук; членом-кореспондентом Комітету оптичних стандартів у Бірмінгемі; в 1903 — почесним членом Товариства природознавства в Дрездені і почесним членом Королівського ордена науки і мистецтва в Баварії.

Політичні погляди[ред.ред. код]

He будучи соціал-демократом, Аббе був переконаний у необхідності співпраці всіх класів суспільства. Ставши в 1888 році єдиним власником фірми, Аббе перетворив її в підприємство, правління якого складалося з представників держави, міста Єни, університету і самих робітників. Аббе детально і ретельно виклав в статуті мету і завдання підприємства, права і обов'язки всіх співробітників. Значне місце в статуті займали питання соціального характеру. Встановлювалися 8-годинний робочий день, 12-денна щорічна відпустка, пенсійне забезпечення тощо. Кожен службовець, від директора (самого Аббе) до робітника, отримував заробітну плату і частку від прибутку, відповідну його річному заробітку, але максимальний оклад будь-якого співробітника не повинен був перевищувати мінімальний більш ніж у десять разів. З прибутків підприємства відраховувалася значна частка на наукові дослідження, інші — на просвітницькі завдання, на забезпечення самого підприємства у разі несприятливого перебігу справ. За життя Аббе і пізніше з цих фондів були побудовані чудова фізична лабораторія для Єнського університету, що обійшлася йому в 500 тисяч марок, народний будинок з читальнями і залами для концертів та лекцій, зразкова міська бібліотека, дитяча лікарня, санаторій, стадіон, басейн, оптичний музей, планетарій, притулок для дітей робітників. З цих же коштів платилися великі суми лекторам «Народного університету». За сучасною термінологією підприємство «Карл Цейсс, Єна» стало для Єни справді «містотвірним».

Праці[ред.ред. код]

  • «Neue Apparate zur Bestimmung d. Brechungs und Zerstreuungsvermögens fester und flussiger Körper» (8, Йена, 1874). (нім.)
  • «Beiträge zur Theorie d. Mikroscops und mikroscopischer Wahrnehmungen» («Arch. Mikrosc. Anatomie», 1873, 9). (нім.)
  • «Neue Beleuchtungs Apparate» (ib., 1873, 9). (нім.)
  • «Relations of aperture and power of mikroscop» («Montly Microscop. Journal», 1882 и 1883). (англ.)

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Література та джерела[ред.ред. код]

Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ернст Аббе
  • Українська радянська енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 1. — К., 1977. — С. 8.
  • Енциклопедія Кругосвіт: Ернст Аббе (рос. )
  • Statut der von Ernst Abbe errichteten Carl Zeiss-Stiftung zu Jena. — Jena, 1906. — 54s.
  • Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы: Биографический справочник. — Киев: Наукова думка, 1977.
  • Храмов Ю. А. Фізики: Біографічний довідник / Під ред. А. И. Ахиезера.. — Видання друге, — М.: Наука, 1983. — С. 5.
  • Гуриков В. А. Эрнст Аббе (1840—1905) / Відповід.ред. І. І. Пахомов. — М.: Наука, 1985.-157 с. з іл.
  • Забіякин Ю. Е. Эрнст Аббе // Оптико-механічна промисловість. — 1990. — № 11. — С.80-82.


Ейнштейн Це незавершена стаття про фізика.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.