Рожанський Павло Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рожанський Павло Павлович
Народився 1906
Помер травень 1980
Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство
Діяльність державний діяч
Відомий завдяки Постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР
Alma mater Київський інститут харчової промисловості
Партія КПРС
Нагороди
Заслужений працівник промисловості України
Заслужений працівник промисловості України

Павло Павлович Рожанський (1906(1906) — 1980, місто Київ) — український радянський діяч, постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР. Заслужений працівник промисловості Української РСР. Депутат Верховної Ради Молдавської РСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Трудову діяльність розпочав учнем токаря на цукровому заводі. Член ВКП(б) з 1926 року. Закінчив Київський інститут харчової промисловості.

Після закінчення інституту довгі роки працював на керівній роботі в харчовій промисловості: головним інженером, директором заводу, керуючим тресту, заступником народного комісара харчової промисловості Української РСР.

У 1942—1943 роках — постійний представник Ради Народних Комісарів Української РСР при Раді Народних Комісарів СРСР.

Із січня 1944 року — уповноважений ЦК КП(б)У і РНК УРСР по Ровенській області із повноваженнями т.в.о. голови виконавчого комітету Ровенської обласної ради депутатів трудящих.

У 1943 (затверджений в липні 1944) — жовтні 1946 року — заступник народного комісара (міністра) харчової промисловості Української РСР.

У жовтні 1946 (оф. 1947) — лютому 1949 року — заступник міністра смакової промисловості Української РСР. Знятий із посади «як такий, що не забезпечив керівництво дорученої йому галузі промисловості».

У 1952—1954 роках — заступник міністра харчової промисловості Молдавської РСР, заступник міністра легкої і харчової промисловості Молдавської РСР.

У 1954—1957 роках — заступник міністра промисловості продовольчих товарів Молдавської РСР.

У 1957—1965? роках — заступник голови Ради народного господарства (Раднаргоспу) Молдавської РСР,

До 1974 року працював начальником Укркрохмалепатоки Міністерства харчової промисловості Української РСР.

З 1974 року — персональний пенсіонер союзного значення.

Помер у Києві в травні 1980 року.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Газета «Вечірній Київ» (Київ) — травень 1980 року.