Розмір (техніка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Ро́змір — це числове значення лінійної величини (діаметр, довжина, висота тощо) в обраних одиницях вимірювання[1].

За ДСТУ 3321-96[2] у системі конструкторської документації у поняття «розмір» вкладено два його види:

  • лінійний розмір — розмір виробу, поданий у лінійних одиницях вимірювання;
  • кутовий розмір — розмір виробу, поданий у кутових одиницях вимірювання.

Види розмірів у системі допусків і посадок[ред.ред. код]

Розміри у системі допусків і посадок поділяються на номінальні, дійсні і граничні[1].

Номінальний розмір — розмір, відносно якого визначаються граничні розміри і який використовується для відліку відхилень. Номінальні розміри вибирають під час конструювання на основі розрахунків або за конструктивними міркуваннями і проставляють при кресленні деталі або з'єднанні деталей. Номінальні розміри після розрахунків округляють до найближчого з рядів нормальних лінійних розмірів згідно з ГОСТ 6636-69[3], реалізованих на основі рядів переважних чисел.

Дійсний розмір — це розмір, встановлений вимірюванням з допустимою похибкою.

Граничні розміри — це два гранично допустимих розміри (найбільший і найменший), між якими повинен знаходитись дійсний розмір. На кресленні деталі або з'єднанні проставляють номінальні розміри, а кожний з двох граничних розмірів визначають по його відхиленнях від номінального. Різниця між двома граничними розмірами називається допуском.

Види розмірів у системі конструкторської документації[ред.ред. код]

У системі конструкторської документації за призначенням розрізняють два види розмірів: виконавчий і довідковий[2].

Виконавчий розмір — розмір, згідно з яким виготовляють чи ремонтують виріб.

Довідковий розмір — розмір, який не потребує виконання за даним креслеником і який подають для зручності користування креслеником.

Ці ж розміри за функційним змістом поділяються на[2]:

  • габаритний розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає граничні зовнішні (чи внутрішні) обриси виробу;
  • установчий розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає величину елементів, по яких даний виріб установлюють в іншому виробі або на місці монтажу;
  • приєднавчий розмір — виконавчий чи довідковий розмір, який визначає розташованість елементів виробу, за допомогою яких цей виріб приєднують до іншого виробу;
  • ремонтний розмір — виконавчий розмір ремонтованого чи виготовлюваного замість зношеного виробу, відмінний від відповідного доремонтного розміру, зазначеного на робочому кресленику виробу, котрий у свою чергу поділяється на:
    • категорійний розмір — ремонтний розмір, установлений для певної категорії ремонту виробу і визначений величиною спрацьованості;
    • припасовочний розмір — ремонтний розмір, який встановлюють з урахуванням припуску на припасування поверхні ремонтованого виробу на місці його установлення.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б ДСТУ 2500-94 Єдина система допусків та посадок. Терміни та визначення. Позначення і загальні норми.
  2. а б в ДСТУ 3321-96 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  3. ГОСТ 6636-69 Основные нормы взаимозаменяемости. Нормальные линейные размеры.

Джерела[ред.ред. код]

  • Базієвський С. Д., Дмитришин В. В. Взаємозамінність, стандартизація та технічні вимірювання. Підручник. К.: Либідь, 2004. – 504 с. - ISBN 978-966-351-153-5
  • Боженко Л. І. Стандартизація, метрологія та кваліметрія у машинобудуванні: Навч. посібник. Львів: Світ, 2003. – 328 с. - ISBN 966-603-200-7
  • Бичківський Р. В., Гамула П. Р. Метрологія, стандартизація управління якістю і сертифікація. Навч. посібник. Львів: Вид-во Нац. Університету «Львівська політехніка», 2004. – 536 с. - ISBN 996-553-122-0
  • Желязна А. О., Кирилович В. А. Основи взаємозамінності, стандартизації та технічних вимірювань: Навч. посібник. – Житомир: ЖІТІ, 2002. – 616 с. - ISBN 966-7982-94-7