Розстріл харківських студентів
(Перенаправлено з Розстріл харківських студентів (фейк))
Розстріл харківських студентів — популярна історична містифікація про 800 репресованих та 33 розстріляних студентів Харківського університету, які нібито 1951 р. відмовились складати іспити російською мовою. Вигаданий факт набув значного поширення в українській пресі[1][2][3][4][5][6][7][8][9], потрапив до підручників[10][11] та інших книжок[12][13].
1966 року в журналі «Визвольний шлях» було опубліковано статтю Дмитра Нитченка «Нищення української літератури й культурних надбань в Україні московським окупантом»[14], де сказано:
Русифікація вищих і середніх навчальних закладів дійшла так далеко, що у Львівському університеті в 1953 році студенти, не витримавши, підписали прохання до уряду, домагаючись української мови у викладанні лекцій. У відповідь на це, з наказу Москви, розстріляно 33 студенти, що підписали прохання. Про це писали швайцарські та інші газети. Всі ці згадані репресії та пляни Москви русифікувати найперше українців, білорусів та інші національності підтвердив колишній співробітник Київської кінофабрики Бродський, що втік на Захід і надрукував свої спогади в американській і англійській пресі.
У пресу незалежної України цей міф потрапив 1996 року, коли газета «Вечірній Київ» опублікувала лист читача, в якому Львів перетворився на Харків та додалося 800 репресованих[15]:
Коли кажуть, що зросійщення — це звичайний, нормальний процес, я згадую подію 45-літньої давності. В 1951 році студенти Харківського університету відмовилися складати іспити російською мовою. Тоді 800 з них було репресовано, а 33-х студентів на закритому засіданні суду було засуджено до смертної кари і РОЗСТРІЛЯНО[16]
2009 року нардеп Володимир Яворівський зробив запит до СБУ щодо цієї історії[17]. У відповіді було зазначено:
з'ясовано, що в Державному архіві Харківської області, архіві Харківського національного університету (ХНУ) ім. В.Каразіна, Галузевому державному архіві Служби безпеки України та установах, підпорядкованих Державному комітету архівів України відомості щодо репресованих у 1951 році студентів відсутні. Крім того, опитані співробітниками СБ України працівники Центру краєзнавства ХНУ ім. В.Каразіна повідомили, що достовірність вказаного факту не підтверджена документально і викликає у них обґрунтовані сумніви.[18]
- ↑ Албул С. Студентів Харкова розстріляли за відмову складати іспити російською мовою // Молодь України. — 2000. — 28 вересня.
- ↑ Фаріон І. Мовне піке здичавілого ректора [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.] // Українська правда. Блоги. — 19.11.2013
- ↑ Марченко М. У Харкові розстріляли 33 студентів за відмову складати іспити російською мовою [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Gazeta.ua — 10.03.2012
- ↑ Вірченко Н. Документи про заборону української мови (XVII—XX ст.) [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ У 1931 році українців було понад 80 мільйонів — більше, ніж росіян. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ Вертійчук А. Феномен диктатури комуністів і капіталістів [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] // День. — 20.03.2013
- ↑ Вертійчук А. Чи рухнув комуністичний Карфаген? [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] // День. — 5.12.2014
- ↑ Попелюк О. Величава і проста. Українська мова була, є і буде! [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] // БукІнфо. — 20 лютого 2017.
- ↑ Акимович Є. Традиція української освіти[недоступне посилання з липня 2019] // Чорноморські новини. — 10.06.2017
- ↑ Москаленко А. М. Історія вітчизняної педагогіки: навч. посіб. [Архівовано 15 березня 2017 у Wayback Machine.]; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — Київ: Київський університет, 2015.
- ↑ Лизанчук В. В. Геноцид, етноцид, лінгвоцид української нації: хроніка [Архівовано 29 червня 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Погрібний А. Розмови про наболіле, або Якби ми вчились так, як треба… [Архівовано 19 листопада 2018 у Wayback Machine.] — К.: Просвіта, 2000. — 318 с.
- ↑ Лукінюк М. Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України. [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.] — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2003. — 576 с.
- ↑ Визвольний шлях. — 1966. — Кн. 06(219). Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ Петровський В. Тридцять три нескорені українці // Вечірній Київ, 5 квітня 1996 р.
- ↑ Цит за: Лукінюк М. Обережно: міфи! Спроба системного підходу до висвітлення фальшувань історії України. [Архівовано 14 червня 2017 у Wayback Machine.] — Київ: Видавництво імені Олени Теліги, 2003
- ↑ Депутатський запит щодо підтвердження факту розстрілу органами НКВС СРСР у 1951 році 33 студентів та вчинення репресій проти 800 студентів Харківського університету за відмову складати іспити російською мовою. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 28 червня 2017.
- ↑ Винничук Ю. Казкове життя [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Павло Зуб'юк. «3333 студенти, розстріляні за українську мову». А якщо перевірити?.. // ТВі. — 17 квітня 2013.
- Юрій Винничук. Дивовижні зрощення [Архівовано 20 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // Український тиждень. — 18 вересня 2013.
- Юрій Винничук. Казкове життя [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Zbruč. — 16 лютого 2016.