Розширення спектра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Розширення спектра (англ. Spread Spectrum) - один із способів підвищення ефективності передачі інформації за допомогою модульованих сигналів через канал з сильними лінійними спотвореннями (згасаннями). Розширення спектра приводить до збільшення бази сигналу.

В існуючих на сьогоднішній день[коли?] системах для цієї мети використовуються три методи:

  • псевдовипадкове перестроювання робочої частоти (англ. FHSS - Frequency Hopping Spread Spectrum). Суть методу полягає в періодичній стрибкоподібній зміні частоти опорного сигналу за певним алгоритмом, відомим приймачу і передавачу. Перевага методу — простота реалізації, недолік — затримка в потоці даних при кожному стрибку. Метод використовується в Bluetooth; GSM;
  • розширення спектра методом прямої послідовності (англ. DSSS - Direct Sequence Spread Spectrum). Метод за ефективністю перевершує FHSS, але складніший для реалізації. Суть методу полягає в підвищенні тактової частоти модуляції, при цьому кожному символу переданого повідомлення ставиться у відповідність деяка досить довга псевдовипадкова послідовність. Метод використовується в таких системах як CDMA і системах стандарту IEEE 802.11;
  • розширення спектра методом лінійної частотної модуляції (ЛЧМ) (англ. CSS - Chirp Spread Spectrum). Суть методу полягає в перебудові частоти-носія за лінійним законом. Метод використовується в радіолокації і в деяких радіомодемах.

Див. також[ред. | ред. код]