Роман Далассен
| Роман Далассен | |
|---|---|
| грец. Ρωμανός Δαλασσηνός | |
| Народився | бл. 980 |
| Помер | пісял 1039 |
| Країна |
 Візантійська імперія |
| Діяльність | посадова особа |
| Титул | спафарій |
| Посада | катепан Іберії |
| Термін | 1021—1022 роки |
| Попередник | Барда |
| Наступник | Феофілакт Далассен |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Далассени |
| Батько | Даміан Далассен |
| Брати, сестри | Костянтин Далассен і Феофілакт Далассен |
Роман Далассен (*Ρωμανός Δαλασσηνός, бл. 980 — після 1039) — державний діяч Візантійської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з провінційного роду Далассенів. Молодший син Даміана Далассена, дуки Антіохії. Народився десь біля 980 року. Брав участь у битві при Апамеї, де візантійці зазнали поразки від Фатімідського халіфату. При цьому батька загинув, а брати Костянтин і Феофілакт потрапили у полон. Роман зумів врятуватися.
Про діяльність Романа Далассена з 998 до 1021 року замало відомостей. На думку низки дослідників брав участьу бойових діях в Сирії та на Кавказі. Добре знання тамтешньої ситуацію призвело до того, що імператор Василь II 1021 року призначив Романа Далассена катепаном феми Іберія, надавши титул спафарія. Залишався на своїй посаді до 1022 року, коли був замінений братом Феофілактом.
Після цього отримав призначена стратегом феми Анатолік. Залишався на посаді до 1028 року, коли імператор Костянтин VIII, побоюючись надмірного впливу Далассенів в азійських володіннях імперії (Феофілакт Далассен був катепаном Іберії, а Костянтин Далассен — дукою Антіохії), позбавив Далассена посади.
У 1039 році заслано імператором Михайлом IV. Подальша доля невідома.
Джерела[ред. | ред. код]
- Lilie, Ralph-Johannes; Ludwig, Claudia; Pratsch, Thomas; Zielke, Beate (2013). Prosopographie der mittelbyzantinischen Zeit Online. Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Nach Vorarbeiten F. Winkelmanns erstellt. Berlin and Boston: De Gruyter.