Даміан Далассен
| Даміан Далассен | |
|---|---|
| Народився |
бл. 940 Даласси |
| Помер |
19 липня 998 біля Апамеї ·загибель у битві |
| Країна |
.png){kind=small} Візантійська імперія |
| Діяльність | посадова особа |
| Посада | дука Антіохії |
| Термін | 995—998 роки |
| Попередник | Михайло Бурц |
| Наступник | Никифор Уран |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Далассени |
| Діти | 3 сини |
Даміан Далассен (*Δαμιανός Δαλασσηνός, бл. 940 —19 липня 998) — державний та військовий діяч Візантійської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походив з провінційної знаті. Народився близько 940 року у містечку Даласси. Про його батьків нічого невідомо. Розпочав службу у війську за часів імператора Романа II. Вважається, що брав участь у походах імператорів Никифора II, Іоанна I до Сирії та Палестини.
Під час заколотів 979 року Барда Скліра та 989 року Барда Фоки бився у лавах імператорських військ проти заколотників. У 995 році призначається дукою Антіохії. За різними версіями отримав титул патриція або магістра.
У 996 році розпочав військові походи проти мусульманських держав в Сирії. Спочатку сплюндрував околиці місті Триполі та Арка. Намагався захопити міста Алеппо та Антарт, але облога цих міст була марною. Втім, вдалося завдати фатімідським володінням значної шкоди. У 997 році війська візантійців знову сплюндрували околиці Триполі. Потім захопив міста Рафанія, Авґ і аль-Лакма.
У 998 році рушив до Апамеї, яку взяв в облогу. Водночас спровокував повстання проти Фатімідів в Сурі . Вирішальна битва сталась між військами Візантії на чолі із Даміаном Далассеном та Фатімідів на чолі із Джешем аль-Самсамом. Спочатку візантійці перемагали, але у сутичці Далассена було вбито якимось курдом. Це викликало паніку та бігство візантійського війська. У спішному порядку імператор призначив антіохійським дукою Никифора Урана.
Родина[ред. | ред. код]
- Костянтин, дука Антіохії
- Феофілакт, дука Антіохії, катепан Іберії, Васпуракана, стратег феми Анатолік
- Роман, катепан Іберії
Джерела[ред. | ред. код]
- Cheynet, Jean-Claude; Vannier, Jean-François (1986). Études Prosopographiques. Paris: Publications de la Sorbonne. ISBN 978-2-85944-110-4.
- Alexander Kazhdan (dir.), Oxford Dictionary of Byzantium, t. 2, New York et Oxford, Oxford University Press, 1991, 1re éd., 3 tom. (ISBN 978-0-19-504652-6 et 0-19-504652-8, LCCN 90023208)
- Catherine Holmes, Basil II and the Governance of the Empire (976—1025), Oxford, Oxford University Press, 2005 (ISBN 978-0-19-927968-5)