Рудня (Волгоградська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Рудня
Герб Прапор
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Волгоградська область
Муніципальний район Руднянський
Поселення Руднянське
Код ЗКАТУ: 18247551000
Код ЗКТМО: 18647151051
Основні дані
Час заснування 1699
Населення 6568 осіб (2017)
Поштовий індекс 403601 і 403740
Телефонний код +7 84453
Географічні координати: 50°47′53″ пн. ш. 44°33′36″ сх. д. / 50.79805555558377250° пн. ш. 44.56000000002777739° сх. д. / 50.79805555558377250; 44.56000000002777739Координати: 50°47′53″ пн. ш. 44°33′36″ сх. д. / 50.79805555558377250° пн. ш. 44.56000000002777739° сх. д. / 50.79805555558377250; 44.56000000002777739
Часовий пояс UTC+4
Мапа
Рудня (Росія)
Рудня
Рудня

Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Рудня.

Рудня — селище міського типу (робітниче селище) на північному заході Волгоградської області Росії, адміністративний центр Руднянського району Волгоградської області.

Географія[ред. | ред. код]

Селище знаходиться у степовій місцевості, переважно в межах Хоперсько-Бузулуцької рівнини, що є південним закінченням Оксько-Донської низовини, на річці Терса. Більша частина селища розташована на лівому березі Терси, трохи нижче гирла річки Щелкан. Рельєф місцевості рівнинний. Правобережна частина селища розташована на крайніх північних відрогах височини Медведицькі яри, рельєф ускладнений ярами і балками. На північний схід від основної частини селища розташоване озеро Валиково. Висота центру населеного пункту — близько 105 метрів над рівнем моря. Основна частина селища оточена заплавними лісами і штучними лісонасадженнями[1]. Ґрунти — чорноземи південні, а також — заплавні нейтральні і слабокислі[2]

Відстань до обласного центру — 347 км. Автомобільними дорогами Рудня пов'язана з робочими селищами Даниловка (66 км), Єлань (68 км) та містом Жирновськ (31 км). Автомобільними дорогами відстань до обласного центру складає 310 км[3].

Клімат

Клімат помірний континентальний (згідно класифікації кліматів Кеппена — Dfb). Багаторічна норма опадів — 432 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — 50 мм, найменше у березні — 22 мм. Середньорічна температура позитивна і становить + 6,3 °С, середня температура найхолоднішого місяця (січня) становить -10,1 °С, найспекотнішого місяця (липня) +21,9 °С[4].

Часовий пояс
МСК+1 (самара час)
МСК+1 (самара час)

Рудня, як і вся Волгоградська область, знаходиться в часовій зоні МСК+1 (Самарський час). Зміщення часу відносно UTC становить +4:00[5].

Історія[ред. | ред. код]

Спочатку населений пункт мав назву слобода Успенська. Імовірно заснована в кінці XVII століття (згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Руднянського міського поселення — в 1699 році)[6]. У 1701 році побудована перша церква.

Сучасну назву слобода отримала в середині XVIII століття, за фактом видобутку та переробки залізної руди, знайденої в цьому регіоні (у 1761 році в слободі вже існував залізний завод).

В Історико-географічному словнику Саратовської губернії, складеному у 1898—1902 роках, значиться як волосне село і слобода Руднянської волості Камишинського повіту Саратовської губернії[7].

Село населяли українські селяни, православні та старообрядці. Селяни складали два суспільства: одне складалось з колишні кріпосних селян князів Четвертинських, друге — колишні державні селяни. Земельний наділ державних селян становив 6207 десятин, в тому числі зручної землі — 4942 десятини, колишні кріпосні селяни — 183 десятини[7].

У 1861 році відкрито волосне правління. У селі були: з 1867 року — земський медичний лікар, з 1888 року — земський ветеринарний лікар. У 1877 році відкрита поштово-телеграфна контора, в 1881 році — земська лікарня. У 1881 році відкрито двохкласне земське училище, в 1886 році — церковно-приходську школу, в 1894 році — жіночу сільську школу, а у 1883 році — товариську російсько-німецьку школу[7].

Із 1928 року Рудня Камишинська — адміністративний центр Руднянського району Камишинського округу (округ ліквідований у 1930 році) Нижньо-Волзького краю[8] (з 1935 року — Сталінградського краю, з 1936 року — Сталінградської області, з 1961 року — Волгоградської області).

15 липня 1959 року Рішенням виконкому Сталінградської облради № 16/36 § 11 село Рудня Камишинська було перетворено в робітниче селище об'єднанням сіл Руська Бундевка, Рудня Камишинська і селища Щелкан. Згодом Постановою Волгоградської обласної Думи № 8/75 від 26 травня 1994року Руська Бундевка знову відокремелась в окреме село[6].

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 6568 осіб (2017).

Динаміка чисельності населення

1860[7] 1886[7] 1894[7] 1897[9] 1911[10] 1939[11] 1959[12] 1970 1979 1989 2002 2009 2010 2012 2013 2014 2015 2016 2017
2698 4091 4428 6410 5136 6280 7962 7807 8800 9062 8044 7473 7387 7318 7189 7007 6841 6717 6568
Національний склад

За даними перепису населення 1939 року: росіяни — 53,7 % або 3371 осіб, українці — 44,3 % або 2779 осіб[13].

Економіка[ред. | ред. код]

  • ТОВ «Руднянське ХПП»
  • ТОВ «Руднянський солодовий завод»
  • ВАТ «Руднянський елеватор»

Пам'ятки[ред. | ред. код]

  • Заказник півоній.

Відомі мешканці[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Карти Генштабу M-38 (А) 1:100000. Саратовська і Волгоградська області.
  2. ↑ Ґрунтова карта Росії
  3. ↑ Відстань між населеними пунктами наведено сервісом Яндекс. Карти
  4. ↑ Клімат: Подкуйково
  5. ↑ Федеральный закон от 03.06.2011 N 107-ФЗ «Об исчислении времени», статья 5 (3 июня 2011).
  6. ↑ а б сайт Руднянського міського поселення | історія та символіка
  7. ↑ а б в г д е Минх, Александр Николаевич. Историко-географический словарь Саратовской губернии / Сост. А. Н. Минх. — Саратов, 1898—1902. — 5 т. — Прил. к Трудам Саратовской ученой архивной комиссии. Т. 1 : Южные уезды: Камышинский и Царицынский. Вып. 3 : Лит. Л — Ф / сост. А. Н. Минх; печ. под наблюд. С. А. Щеглова. — 1901. — С 557—1094 с., 17 л. к. C. 841—845
  8. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 травня 2017. Процитовано 13 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Первая всеобщая перепись населения Российской империи 1897 года / Изд. Центр. Стат. комитетом М-ва вн. дел ; Под ред. Н. А. Тройницкого. — [СПб., 1897—1905. Города и поселения в уездах, имеющих 2000 и более жителей. — СПб. : паровая типо-лит. Н. Л. Ныркина, 1905. — [2], 108 с. ; 27]
  10. ↑ Списки населенных мест Саратовской губернии. Камышинский уезд / Оценочно-статистическое отделение Саратовской Губернской Земской Управы. — Саратов, 1912. С.20
  11. ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей
  12. ↑ Демоскоп Weekly — Приложение. Справочник статистических показателей
  13. ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел РСФСР. Демоскоп (рос.). Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
  14. ↑ М. М. Стельникова (23.10.2018). К юбилею комсомола. Общественно-политическая газета «Трибуна». Процитовано 02.12.2019. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

Населені пункти:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудня_(Волгоградська_область)&oldid=34570559