Рутковська Ольга Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Рутковський.
Рутковська Ольга Василівна
Народилася26 вересня 1937(1937-09-26)
Померла27 липня 2022(2022-07-27) (84 роки)
Країна Україна
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України

Ольга Василівна Рутковська (26 вересня 1937(19370926) — 27 липня 2022, Київ) — український культурно-освітній діяч, народознавець, засновник і організатор етнокультурних проектів.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Вікторія і Ольга Рутковські, квітень 2016

Мати Євгенія Іванівна — з Ковельщини на Волині, дід Іван Володимирович Войнаровський — нащадок відомого шляхетського роду, закоріненого у часах Івана Мазепи; батько Василь Тимофійович Кононенко — з багатодітної шахтарської сім'ї зі Слов'янська на Донбасі. Донька Вікторія — поетеса, журналіст.

1961 — закінчила філологічний факультет Ніжинського державного педінституту (зараз університет) ім. Миколи Гоголя зі спеціальності українська мова, література, співи.

1962—1963 — в ІМФЕ АН УРСР (відділ словесного фольклору);

1963—1993 — в Центральному Будинку народної творчості (Республіканському науково — методичному центрі народної творчості і культурно — освітньої роботи; Українському центрі народної творчості);

1991—1992 — у Переяслав — Хмельницькому педагогічному училищі Київської області(зараз університет ім. Григорія Сковороди);

1994—1997 — у Державному Центрі культурних ініціатив Міністерства культури України. Займається творчою і громадською роботою, консультує фольклорні колективи.

Творчість

[ред. | ред. код]

Ольга Рутковська — дослідник і популяризатор фестивального руху, народної художньої творчості, традиційної обрядової культури українців; сценарист і постановник народознавчих вечорів, фольклорно-етнографічних програм, масових культурно-мистецьких заходів у Києві, областях України та за її межами (1964—1998); член журі республіканських акцій: фольклорного радіоконкурсу «Золоті ключі» (1980—1985), телетурніру «Сонячні кларнети» (1979—1986); телефестивалю етноменшин «У колі друзів» (1987—1991).

Автор просвітницьких, науково-популярних статей в енциклопедичних та народознавчих виданнях, інформаційно-методичних, культурологічних часописах; щорічниках «Наука і культура», «Історичний календар», «Волинь моя»; наукових збірниках — ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України; Українського центру культурних досліджень; Національного Центру народної культури «Музей Івана Гончара».

В її доробку — сотні радіопередач і публікацій у періодиці про аматорське мистецтво, святкову звичаєвість, аутентичний фольклор, їх носіїв; забуті й маловідомі імена славетних діячів національної історії, культури, науки.

Автор двох книг народознавчих розвідок, нарисів, статей, есеїв, аналітичних, методичних матеріалів, інтерв'ю, творчих портретів, сценаріїв — «Забуте і воскресле».

Книжкові видання

[ред. | ред. код]

Ольга Рутковська. Забуте і воскресле. / Народознавчі нариси: відроджені традиції, свята, обряди. Штрихи до портретів. Забуті сторінки життєпису славетних. — Книга І. — К., 2007. — 315 с.

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]

Член Всеукраїнської національної музичної спілки (1999), Член Національної спілки журналістів України (1999).

Заступник головного редактора щорічника «Волинь моя» Міжнародного громадського об'єднання «Волинське братство»; активний член жіночого клубу «Волинянка» МГО «Волинське братство» у Києві.

Відзнаки

[ред. | ред. код]

Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1973);

медаль «Ветеран праці» (1986);

медаль — Почесна відзнака Міністерства культури і туризму України «За багаторічну плідну працю в галузі культури» (2007);

медаль Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка «Будівничий України» — За вагомий особистий внесок у справу українського національного відродження, розбудову та зміцнення Української держави (2007).

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Книги:

  1. Ольга Рутковська. Забуте і воскресле. Народознавчі нариси: відроджені традиції, свята, обряди. Штрихи до портретів. Забуті сторінки життєпису славетних. — Книга І. — К., 2007. — с. 315

Основні праці в часописах, альманахах, наукових збірниках

  1. Рутковська О. Самодіяльні хори на творчому піднесенні // Народна творчість та етнографія. — 1969. — № 3. — С. 17 — 26
  2. Рутковська О. Народжене талантом народу (радіоконкурс "Золоті ключі і телетурнір «Сонячні кларнети») // Музика. — 1982. — № 1. — С. 11 — 13.
  3. Рутковська О. В. Полемічні роздуми про фестиваль «Червона рута» // Народна творчість та етнографія. — 1990. — № 2. — С. 38 — 41
  4. Рутковська О. В, Валькова В. Б. Фольклорні вечори на київській сцені // Народна творчість та етнографія. — 1997. — № 2 — 3. — С. 114—117
  5. Ольга Рутковська. Подорожні листи з далеких років. Про дослідника Слобожанщини й Таврії Вадима Пассека // Краєзнавство, географія, туризм. — 1998. — № 26 — 28. — С. 4
  6. Ольга Рутковська. Просвітянський ужинок в царині фольклорно — етнографічних вечорів (1994—1999 рр.) // Слово Просвіти. — 2003. — ч. 49 (217). — 3 - 9 грудня. — С. 13 — 14
  7. Рутковська О. В. Духовна естафета роду Доманицьких // Матеріали до українського мистецтвознавства. Збірник наукових праць. — Вип. 3. — ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України. — К., 2003. — С. 188—194
  8. Рутковська О. В. Народознавчі вечори, їх роль у національно — культурному відродженні (на межі тисячоліть): погляд через 20 років. // Матеріали семінару — практикуму та «Народознавчих студій пам'яті Василя Скуратівського» з проведенням Круглого столу на тему: «Початкова мистецька освіта в контексті розвитку української культури». — Тернопіль — К, 2011. — 16 — 19 листопада. — С. 272—279
  9. Рутковська О. В. Концепція вечорів регіонального фольклору на перших Міжнародних фестивалях фольклору в Україні // Матеріали Всеукраїнської науково — практичної конференції «Народознавчі студії пам'яті В. Т. Скуратівського» з проведенням Круглого столу. — К., 2011. — 21 — 22 жовтня. — С. — 263—269
  10. Рутковська О. В. Фольклорний простір Кузьми Смаля: пам'яті буковинського фольклориста — етномузиколога, композитора, музиканта // Матеріали Всеукраїнської науково — практичної конференції «Народознавчі студії пам'яті В. Т. Скуратівського» з проведенням Круглого столу. –К., 2012. — 23 — 24 жовтня. — С. 106—112
  11. Ольга Рутковська. Бережімо «Берегиню»! (з історії фестивального руху в Україні) // Волинь моя. — 2013, вип. 8. — С.190 — 200
  12. Ольга Рутковська. Мандрівка в край поліських амазонок (про народну культуру Полісся // Волинь моя. — 2013, вип. 8. — С. 207—215

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Ольга Рутковська (Кононенко). Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 17 вересня 2014.
  • Парасковія Нечаєва (21 грудня 2007). Берегиня етносу. газета «День», №224, (2007).
  • Парасковія Нечаєва (24 листопада 2010). Рутковська (Кононенко) Ольга Василівна. Сайт Міжнародного громадського об’єднання «Волинське братство». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2014.
  • Н. Данилевська (19 січня 2009). Рутковська О. Не пересихайте, живі ручаї народної культури. Слово Просвіти. – 2009. – 15-21 січ. – С. 10-11. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 вересня 2014.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Болгов В., Болгов І. Новітня історія України: Волинь. Імена, звершення, творчість //Український видавничий портал. Інститут біографічних досліджень. Українське наукове товариство геральдики і вексилології. — К., 2006. — С. 293
  • Приймак О., Городня О. Справжня козачка з роду Войнаровських // Профспілкові вісті. — 2007 (37). — 28 вересня
  • Кобальчинська Р. Волинська берегиня // Слово Просвіти. — 2007 (45). — 8 — 14 листопада
  • Данилевська Н. І культура, і фольклор, і журналістика //Альманах Київської спілки журналістів «Київський журналіст». — 2013. — с. 148—152
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рутковська_Ольга_Василівна&oldid=43051577