Річард Петті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Петті Річар
Річард Лі Петті
Petty, Richard (Whitehouse) crop.jpg
Загальна інформація
Прізвиська The King
Громадянство США
Місце проживання Північна Кароліна
Народження 2 липня 1937
Рендолф, Північна Кароліна, США
Діти Кайл Петті
Веб-сторінка pettyracing.com
Спорт
Вид спорту Гонщик
Участь і здобутки
Світові змагання NASCAR
CMNS: Річард Петті на Вікісховищі

Річард Лі Петті (англ. Richard Lee Petty, народився 2 липня 1937, Левел Крос, Північна Кароліна) — відомий американський гонщик, семикратний чемпіон серії NASCAR. Відомий серед своїх шанувальників, як «король» (The King), який керував автомобілем під 43-м номером. За свою тривалу кар'єру (1189 гонок) виграв 200 гонок серії, встановивши десятки різноманітних рекордів і досягнень.

Перші кроки[ред.ред. код]

У дванадцятирічному віці батько Річарда, інший знаменитий гонщик Лі Петті, взяв свого сина на першу в історії гонку NASCAR. Всю гонку на сімейному Buick Roadmaster він тримався другим, але незадовго до фінішу машину занесло і чотири рази перевернуло. Лі Петті ледь не загинув і вщент розбив єдиний засіб пересування небагатої сім'ї. Під враженням від побаченого дванадцятирічний Річард вперше подумав про кар'єру в автоспорті. Після цього він тривалий час працював в команді свого батька, а в дев'ятнадцять років вперше взяв участь в гонці. Причому в суперництві зі своїм батьком він в одному з поворотів влетів в стіну і був змушений припинити гонку. Через рік Петті-молодший отримав звання «Кращого новачка NASCAR» за 1959 рік. В 1960 молодий гонщик вже святкував свою першу перемогу, проте батько звернув увагу суддів на те, що його син проїхав на круг менше за інших. В результаті Річарду довелося задовольнятися лише четвертим місцем.

Петті - зірка NASCAR[ред.ред. код]

Легендарний Plymouth Superbird Річарда Петті в його музеї

У 1965 Петті став переможцем в Daytona 500, а потім і в чемпіонаті в цілому. Повторив він це досягнення через 2 роки. В 1967 році Петті прийшов першим в 27 заїздах з 48. Його рекорд — 10 перемог поспіль був досягнутий саме тоді. Другий раз Петті став чемпіоном на Sprint Cup Series в 1967 році. Завдяки Петті спонсори стали звертати все більше уваги на гоночну серію.

У колекції гонщика було багато перемог, але головну і ту, що найбільше запам'яталася, гонку він програв. У гонці Daytona 500 в 1976 Петті змагався за перше місце з іншим талановитим гонщиком того часу — Девідом Пірсоном. У цьому заїзді, в результаті довгої і гострої боротьби, автомобіль Пірсона вилетів з траси і в результаті занесення виявився спрямованим в протилежну сторону, а машина Петті врізалася в стіну і заглохла. Пірсон ж встиг вижати зчеплення і зберегти двигун, і поки Петті безуспішно намагався завести двигун, тріумфально перетнув межу. Це була його перша і остання перемога на Daytona 500, в той час як Петті отримував цей титул сім разів.

Свою останню гонку Річард провів в 1992, після чого пішов зі спорту. Його досягнення трималися кілька десятків років, поки не були перекриті іншою легендою — Дейлом Ернхардт.

Сьогодні[ред.ред. код]

В даний час Петті володіє двома автомобілями, які виступають в NASCAR Sprint Cup. Один з них, під № 44, пілотує Брайан Скотт, а інший, під № 43 — Ерік Алмірола (саме йому належить остання на даний момент перемога команди в Coke Zero 400, в Дайтоні, сезон 2014 року). Крім того, Петті заснував школу екстремального водіння, де навчає своїм прийомам численних шанувальників.

Петті в кіно[ред.ред. код]

Брав участь у фільмі 1989 року «Зона швидкості» в ролі самого себе. Озвучив роль гоночної машини Кінга в мультфільмі «Тачки»[1]. Причому його вигаданий герой — аналог боліда Петті Plymouth Superbird під 43-м номером — теж потрапляє в аварію в суперництві з Чіко Хіксом (читайте: Девідом Пірсоном).

Результати кар'єри[ред.ред. код]

Рік Гонки Перемоги Поул Top 5 Top 10 НФ Фініш Старт Призові Місце Команда
1958 9 0 0 0 1 - 20.4 14.4 $760 37 Приватна заявка
1959 21 0 0 6 9 - 15.4 11.0 $8,110 15 Приватна заявка
1960 40 3 2 16 30 - 8.2 7.4 $41,873 2 Приватна заявка
1961 42 2 2 18 23 - 11.0 8.9 $25,239 8 Приватна заявка
1962 52 8 4 32 39 - 6.9 6.7 $60,763 2 Приватна заявка
1963 54 14 8 30 39 - 7.5 6.5 $55,964 2 Приватна заявка
1964 61 9 8 37 43 - 7.3 4.2 $114,771 1 Приватна заявка
1965 14 4 7 10 10 - 8.8 2.1 $16,450 38 Приватна заявка
1966 39 8 15 20 22 - 11.0 3.6 $94,666 3 Приватна заявка
1967 48 27 18 38 40 - 5.0 2.4 $150,196 1 Приватна заявка
1968 49 16 12 31 35 - 8.4 3.5 $99,535 3 Приватна заявка
1969 50 10 6 31 38 - 7.9 4.1 $129,906 2 Приватна заявка
1970 40 18 9 27 31 - 6.8 4.4 $151,124 4 Приватна заявка
1971 46 21 9 38 41 - 4.2 3.8 $351,071 1 Приватна заявка
1972 31 8 3 25 28 - 4.7 4.1 $339,405 1 Приватна заявка
1973 28 6 3 15 17 - 10.9 4.1 $234,389 5 Приватна заявка
1974 30 10 7 22 23 - 6.8 4.0 $432,019 1 Приватна заявка
1975 30 13 3 21 24 - 6.6 4.6 $481,751 1 Приватна заявка
1976 30 3 1 19 22 - 9.0 6.1 $374,806 2 Приватна заявка
1977 30 5 5 20 23 - 7.5 4.4 $406,608 2 Приватна заявка
1978 30 0 0 11 17 - 12.8 8.9 $242,273 6 Приватна заявка
1979 31 5 1 23 27 - 6.4 7.6 $561,983 1 Приватна заявка
1980 31 2 0 15 19 - 11.7 9.1 $397,317 4 Приватна заявка
1981 31 3 0 12 16 - 15.4 10.6 $396,072 8 Приватна заявка
1982 30 0 0 9 16 - 14.4 13.4 $465,793 5 Приватна заявка
1983 30 3 0 9 21 - 10.7 14.6 $508,884 4 Приватна заявка
1984 30 2 0 5 13 - 15.2 14.8 $257,392 10 Приватна заявка
1985 28 0 0 1 13 - 17.9 17.0 $306,142 14 Приватна заявка
1986 29 0 0 4 11 - 17.4 15.5 $280,656 14 Приватна заявка
1987 29 0 0 9 14 - 13.3 20.2 $445,227 8 Приватна заявка
1988 29 0 0 1 5 - 24.4 23.8 $190,155 22 Приватна заявка
1989 25 0 0 0 0 - 25.8 27.6 $133,050 29 Приватна заявка
1990 29 0 0 0 1 - 25.0 26.3 $169,465 26 Приватна заявка
1991 29 0 0 0 1 - 22.0 26.6 $268,037 24 Приватна заявка
1992 29 0 0 0 0 - 23.0 22.6 $348,870 26 Приватна заявка
Всього 1184 200 123 555 712 - 11.3 9.5 $8,541,210

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]