Сабариха

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
вид на гору з півдня
капище на горі Сабариха

Сабари́ха — гора у Медоборах та давньослов'янське язичницьке городище-святилище.

Сабариха — товтрова гора–останець в Медоборах (координати 49°29′ пн. ш. 25°53′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 25.883° сх. д. / 49.483; 25.883Координати: 49°29′ пн. ш. 25°53′ сх. д. / 49.483° пн. ш. 25.883° сх. д. / 49.483; 25.883) на південний захід від села Жеребки й на північний захід від Панасівки. Витягнута з південного заходу на північний схід.

Висота 354—355 метрів над рівнем моря.

За легендою, назва походить від праслов'янського імені «Сабара/Сапара» (можливо, від старослов'янського «бар» — болото, мокравина). В цьому випадку — «гора коло болота»[1] (на південь від горба є болото, звідки витікає права притока річки Качави, яка протікає через Малий Ходачків).

На горі розташоване стародавнє святилище, яке ймовірно входило в Збручанський культовий центр.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник / М. Крищук. — Т., 2011. — с. 169