Самарін Юрій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Самарін Юрій Федорович
Yuri Fyodorovich Samarin Kramskoi.jpg
Народження 21 квітня (3 травня) 1819
Санкт-Петербург, Російська імперія
Смерть 19 (31) березня 1876 (56 років)
Берлін, Королівство Пруссія
Громадянство (підданство) Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Знання мов
  • російська[1]
  • Діяльність
  • історик
  • Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
    Батько Fedor Samarind
    Матір Q101274805?
    Рід Q4406328?
    Брати, сестри D. F. Samarind

    CMNS: Самарін Юрій Федорович у Вікісховищі

    Самарін Юрій Федорович (21 квітня [3 травня] 1819, Петербург — 19 [31] березня 1876, Берлін) — російський публіцист і філософ-слов'янофіл.

    Філософські погляди Самаріна перебували спочатку під сильним впливом гегелівської філософії. Після знайомства з К. С. Аксаковим зблизився з провідними слов'янофілами: О. С. Хомяковим і братами Іваном і Петром Киреєвськими. Особливо сильним був вплив на нього ідей Хомякова. Пізніше в «Листах про матеріалізмі» він критикує філософську систему Гегеля.

    Хрещеник імператриці Марії Федорівни і перша дитина в сім'ї; з народжених пізніше популярність здобули брати Микола і Дмитро Самаріни, а також сестра — Марія Федорівна Соллогуб.

    Наприкінці 1849 року Самарін був відправлений, як чиновник особливих доручень при міністрі, до Києва і через рік призначений правителем канцелярії київського генерал-губернатора Д. Г. Бібікова. У 1853 році вийшов у відставку.

    Після смерті батька, отримавши управління маєтками, вивчав господарства в Тульській і в Самарській губерніях; жив у них влітку, проводячи зими в Москві. Вивчаючи побут і господарське становище селян, він прийшов до переконання в необхідності скасування кріпосного права і приступив до написання записки «Про кріпацький стан і про перехід з нього до громадянської свободи», яка була закінчена тільки в 1856 році і в скороченому вигляді надрукована в журналі «Сільський благоустрій». З 1856 року Самарін брав діяльну участь у виданні «Руської бесіди»; для перших двох книг журналу він написав статті «Про народність в науці» і «Про народну освіту». Однак головними в цей час стали його статті про сільську громаду і дослідження «Скасування кріпосного права і відносини між поміщиками і селянами в Пруссії».

    Примітки[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    Посилання[ред. | ред. код]