Санаторій під клепсидрою

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Санаторій під клепсидрою»
Видання 1937 року
Автор Бруно Шульц
Назва мовою оригіналу Sanatorium Pod Klepsydrą
Країна Польща Польща
Мова польська
Жанр збірка оповідань
Видавництво Bloomsbury Publishing
Видано 1937
Видано українською 2012, видавництво «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»

Санаторій під клепсидрою (пол. Sanatorium Pod Klepsydrą) — збірка оповідань польського письменника Бруно Шульца.

Назва[ред. | ред. код]

Клепсидрою називається водяний годинник.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фантасмагоричні та сюрреалістичні перепетії збірки нагадують творчість Кафки. Як і у Цинамонових крамницях Йозеф є головним героєм і оповідачем історії. Він має схожість з самим автором. Центр світу Йозефа є невелике провінційне містечко, що змальоване з галицького Дрогобича.

Реальність розповідей вільно змішується з фантазією. Об'єкти набувають властивостей живих істот, тварини набувають людські характеристики, тривіальні дії піднімаються до рангу міфу.

Робота Шульца міцно пов'язана з його біографією, що було предметом численних досліджень.

Український переклад[ред. | ред. код]

Вперше повний переклад збірки вийшов 1995 року в перекладі Андрія Шкраб’юка (в одній книжці з «Цинамоновими крамницями»).

29 травня 2010 року директор Міжнародного фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі запропонувала Юрію Андруховичу взятися за переклад оповідань зі збірки. Упродовж двох років працював над повним перекладом Шульцової прози. Професор Єжи Яжембський спорядив його примітки до перекладу. Повне зібрання творів вийшло у 2012 році у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»[1].

Санаторій під клепсидрою перекладав також Андрій Павлишин.

Екранізація[ред. | ред. код]

Книгу екранізували в Польщі у 1973 році під назвою «Санаторій під клепсидрою». Робота польського кінорежисера Войцех Єжи Гаса виграла у тому ж році Приз журі Каннського кінофестивалю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Андрухович і Винничук презентують книгу Бруно Шульца - "Репортер". "Репортер" (укр.). 19 грудня 2012. Процитовано 7 лютого 2018.

Джерела[ред. | ред. код]