Санрайз (газоконденсатне родовище)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Санрайз
англ. Sunrise Gas Field
Водойма Тиморське море
Входить до Bonaparte Basind
Країна  Австралія і  Східний Тимор
Відкрито 1974
Період Дочгер
Властивість офшорне видобування нафти і газу

Санрайз (газоконденсатне родовище) (Австралія)
Санрайз (газоконденсатне родовище)

Санрайз — офшорне газоконденсатне родовище в Тиморському морі. Знаходиться за 150 км на південний схід від острова Тимор та за 450 км на північний захід від Дарвіна (Австралія). Належить до нафтогазоносного басейну Bonaparte.

Характеристика[ред. | ред. код]

Розташоване в межах Спільної території розробки вуглеводнів (Joint Petroleum Development Area, JPDA), якою володіють Східний Тимор та Австралія. Її існування викликане тривалою суперечкою щодо кордонів економічних зон між Австралією та країнами, які у 20 столітті послідовно володіли східною частиною острова — Португалією, Індонезією та незалежним Східним Тимором.

Родовище відкрите в 1974 році в районі з глибинами моря від 100 до 600 метрів. Поклади вуглеводнів виявлено у відкладеннях середньої юри. Наприкінці 1990-х проведена кампанія з дорозвідки, яка підтвердила суттєві розміри відкриття.[3]

Підтверджені та ймовірні ресурси (2С), разом з розташованими поряд родовищами Troubadour та Sunset (всі три об'єднують під назвою Великий Санрайз), оцінюються 150 млрд м³ газу та 226 млн барелів конденсату.

Розробкою родовища збирається займатись консорціум у складі австралійської Woodside (оператор, 33,44 %), Conoco Phillips (30 %), Shell (26.56 %) та японської Osaka Gas (10 %).[4] Проєкт стикався з затримками через суперечку між учасниками Спільної території розробки вуглеводнів відносно розподілу доходів. 2007 року було досягнуто домовленості щодо пропорції 50/50[5], проте суперечка продовжилась та призвела у 2013-му до звернення Східного Тимору в арбітраж.

Існує також невизначеність зі схемою розробки Великого Санрайзу. Уряд Східного Тимору, зацікавлений у створенні якнайбільшої кількості робочих місць в країні, наполягає на спорудженні заводу зі зрідження газу на узбережжі острова. Проте при цьому буде необхідно прокласти трубопровід через Тиморський жолоб на глибинах до 3 км. Іноземний інвестор заперечує проти такого витратного і технічно складного проєкту, в якому головну небезпеку відіграє навіть не глибина моря, а сейсмічна активність та зсуви на схилах жолоба. 2016 року Woodside висунула вимогу до владних інституцій Тимору — або погодитись на розробку за допомогою плавучого заводу зі зрідження природного газу, або вона полишить проєкт, необхідні інвестиції в який оцінюють у 40 млрд доларів США.[6]

У випадку початку розробки Санрайзу доходи від неї складуть важливе джерело надходжень до бюджету Східного Тимору, в якому наразі до 95 % становлять доходи від розробки іншого родовища Спільної території — Байу-Ундан.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www2.asx.com.au/markets/trade-our-cash-market/directory
  2. Register of other numbersАвстралійське управління зв'язку та ЗМІ.
  3. Robert J. Seggie, R.B. Ainsworth, D. Johnson, J.P. Koninx, N.G. Marshall, A. Murray, P.M. Stephenson, S.E. Phillips Petroleum Geology of the Sunrise/Troubadour Super Giant Gas Condensate Field, Timor Sea, Australia (PDF).
  4. Sunrise LNG | Developing | Our Business. www.woodside.com.au (en-AU) . Архів оригіналу за 27 січня 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  5. Sunrise Gas Field. Hydrocarbons Technology. Процитовано 12 лютого 2017.
  6. Diplomat, John McBeth, The. Masela: Indonesia’s Odd LNG Plan. The Diplomat (амер.). Процитовано 12 лютого 2017.