Семизяброва акула гостроноса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Семизяброва акула гостроноса
Sharpnose sevengill shark ( Heptranchias perlo ).jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Хрящові риби (Chondrichthyes)
Підклас: Пластинозяброві (Elasmobranchii)
Надряд: Акули (Selachimorpha)
Ряд: Багатозяброподібні (Hexanchiformes)
Родина: Багатозяброві акули (Hexanchidae)
Рід: Heptranchias
Rafinesque, 1810
Вид: Семизяброва акула гостроноса
Біноміальна назва
Heptranchias perlo
(Bonnaterre, 1788)
Heptranchias perlo distmap.png
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Heptranchias perlo
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Heptranchias perlo
EOL logo.svg EOL: 340134
ITIS logo.svg ITIS: 159844
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 212740
Fossilworks: 246556

Семизяброва акула гостроноса (Heptranchias perlo) — монотипичний вид акул роду Heptranchias родини Багатозяброві акули. Інша назва «попеляста семизяброва акула».

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина сягає 1,3, зазвичай 60-120 см. Голова довга. Морда загострена і вузька. Наділена великими флуоресцентними очима, які дозволяють бачити на глибині. Рот вузький та сильно вигнутий. Має маленькі зазубрені зуби з багатьма вершечками, що допомагає утримувати слизьку здобич. На верхній щелепі зуби меньші, ніж на нижній. Загалом на верхній щелепі є 18-22 зубів, на нижній — 10. В наявності 7 пар зябер з кожної сторони, що розташовані в основі грудних плавців, поєднуються на горлі. Тіло струнке, обтічне. Грудні плавці широкі, трикутні, але короткі. Має 1 спинний плавець, що розташований близько до хвостового плавця. В останнього добре розвинена, довга верхня лопать. Нижня лопать доволі маленька. Анальний плавець маленький.

Забарвлення спини коричневе з сірим відтінком, черева — світло-коричневе. Звідси походить друга назва цієї акули. Очі у неї зеленого кольору. На черевних плавцях присутні темні плямочки.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Веде напівпелагічний спосіб життя. Тримається від поверхні до 1000 м, проте зазвичай не опускається нижче 500 м. Зустрічається на континентальному шельфі та схилах. Активна вночі. Доволі моторна та агресивна акула. Утворює великі групи, хоча зустрічаються й одинаки. Живиться костистими та дрібними хрящовими рибами, кальмарами, іноді ракоподібними.

Статева зрілість у самців настає при розмірах у 75-85 см, самиць — 90-100 см. Це яйцеживородна акула. Самиця народжує від 9 до 20 акулят завдовжки 26 см.

Може становити небезпеку для людей, які її потурбують. Не має промислового значення. В деяких країнах використовують задля виготовлення рибного борошна.

Може становити небезпеку для людини.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Мешкає у помірних та тропічних водах по обох берегах Атлантичного океану — на півночі Мексиканської затоки, біля Куби, Іспанії, Африки (від Марокко до Намібії), в Середземному морі, також від Венесуели до Аргентини. В Індійському океані представлена окремими ареалами: біля ПАР та Мозамбіку; північного Мадагаскару; південно-західної Індії; західної Австралії. В Тихому океані зустрічається від Нової Зеланді та Австралії; південної Індонезії; Китаю, Тайваня, Корейського півострова та Японії. Інший тихоокеанський ареал цієї акули існує біля берегів Чилі.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Alessandro de Maddalena, Harald Bänsch: Haie im Mittelmeer, Franckh-Kosmos Verlags-GmbH, Stuttgart 2005 (ISBN 3-440-10458-3)
  • Froese, Rainer and Pauly, Daniel, eds. (2009). «Heptranchias perlo» in FishBase. February 2009 version.