Сенека (плем'я)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Офіційний герб племені сенека

Сенека (англ. Seneca) — корінне індіанське плем'я, представники якого історично мешкали на південному узбережжі Онтаріо, найзахідніше плем'я Ірокезької конфедерації.

Назва та мова[ред. | ред. код]

Самоназва племені — «онондовага» (Onöndowága), що означає «люди пагорбів», яка є ідентичною назві онондага. Назва «сенека» походить від назви головного селища племені — Осінінка (Osininka), яка за звучанням нагадує слово мовою анішіннабе — «кам'янисте місце». Ця схожість призвела до подальшої плутанини у тлумаченні етимології назви «сенека».

Мова сенека належить до північної групи ірокезької мовної родини.

Території[ред. | ред. код]

Ірокезька конфедерація на 1650 рік

За часів існування Ліги ходеносауні сенека жили на території сучасного штату Нью-Йорк на заході земель конфедерації і називалися «Охоронцями західних воріт».

На цій території були місця виходу нафти на поверхню, які сенека визнавали сакральними. Вони облаштовували їх спеціальними колодязями і збирали з поверхні води нафту ковдрами, відтискаючи її в посудини.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Hodge F. W. Handbook on American Indians / Frederick Webb Hodge. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 1906.
  • Trigger B. Northeast / Bruce G. Trigger. — Washington, D.C.: Smithsonian Institution, 1978. — 924 с. — (Handbook of the North American Indians).

Посилання[ред. | ред. код]