Сен-Лоран-дез-Отель
| Сен-Лоран-дез-Отель Saint-Laurent-des-Autels
| |
|---|---|
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Пеї-де-ла-Луар |
| Департамент | Мен і Луара |
| Округ | Шоле |
| Кантон | Шамтосо |
| Код INSEE | 49296 |
| Поштові індекси | 49270 |
| Координати | 47°17′16″ пн. ш. 1°11′23″ зх. д.H G O |
| Висота | 25 - 106 м.н.р.м. |
| Площа | 18,55 км² |
| Населення | 2194 (2011-01-01) |
| Густота | 118,27 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Trois délégués spéciaux 2014-2020 |
| Офіційна сторінка | |
|
| |
Сен-Лора́н-дез-Оте́ль (фр. Saint-Laurent-des-Autels) — колишній муніципалітет у Франції, у регіоні Пеї-де-ла-Луар, департамент Мен і Луара. Населення — 2194 осіб (2011)[1].
Муніципалітет був розташований на відстані[2] близько 320 км на південний захід від Парижа, 29 км на схід від Нанта, 55 км на південний захід від Анже.
Історія[ред. | ред. код]
15 грудня 2015 року Сен-Лоран-дез-Отель, Бузіє, Шамтосо, Дрен, Ландмон, Ліре, Сен-Кристоф-ла-Купері, Сен-Совер-де-Ландмон i Ла-Варенн було об'єднано в новий муніципалітет Оре-д'Анжу.
Демографія[ред. | ред. код]
Динаміка населення (INSEE ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[3]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 960 | 220 | 88 | 300 | 224 | 116 | 12 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 948 | 196 | 72 | 288 | 212 | 148 | 32 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка[ред. | ред. код]
2010 року серед 1311 осіб працездатного віку (15—64 років) 1066 були активними, 245 — неактивними (показник активності 81,3%, у 1999 році було 73,3%). З 1066 активних мешканців працювало 997 осіб (535 чоловіків та 462 жінки), безробітними було 69 (37 чоловіків та 32 жінки). Серед 245 неактивних 79 осіб було учнями чи студентами, 110 — пенсіонерами, 56 були неактивними з інших причин[4].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 803 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 2161,5 особи, медіана доходів виносила 16 029 євро на одного особоспоживача[5]
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 26 квітня 2014. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.