Символічна могила Борцям за волю України (Біла)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Символічна могила Борцям за волю України

49°02′14″ пн. ш. 25°45′19″ сх. д. / 49.037361° пн. ш. 25.755528° сх. д. / 49.037361; 25.755528Координати: 49°02′14″ пн. ш. 25°45′19″ сх. д. / 49.037361° пн. ш. 25.755528° сх. д. / 49.037361; 25.755528
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування с. Біла, Чортківська громада, Чортківський район, Тернопільська область, Україна
Засновано 1941
Перша згадка 1941
Стан відновлена
Символічна могила Борцям за волю України (Біла). Карта розташування: Україна
Символічна могила Борцям за волю України (Біла)
Символічна могила Борцям за волю України (Біла) (Україна)
Мапа

Символічна могила Борцям за волю України — історична пам'ятка в селі Білій Чортківської громади Чортківського району Тернопільської области України.

Відомості[ред. | ред. код]

У 1941 році, коли Червона армія відступила на схід і прийшла німецька, в Білій на сільських зборах ОУН вирішили насипати могилу борцям, що загинули за волю України. Ініціаторами були о. Степан Чеховський, Петро Болехівський, Йосип Завадський та інші. Могилу освятили навесні 1942 року.

Хрест на могилі мав 12 метрів. Його змайстрував Володимир Гевко із помічниками: Михайлом Мильничуком та Андрієм Мазуркевічом.

3 грудня 1944 року більшовики на могилі міною підірвали хрест[1], а замість нього встановили червону зірку, серп і молот. А потім колгосп бульдозером могилу розгорнув.

На тому ж місці могилу відновили в 1995 році. Кранівник Іван Петрів насипав землю, коваль Андрій Мазуркевич майстрував хрест, який змонтували електрозваркою. Організатором відновлення пам'ятки став осередок Народного руху України в Білій. Керівником його був Іван Тарас. Впорядковувати могилу ходили здебільшого Іван Паскевич, Микола Демкович, Степан Довгань, Петро Магера, Степан Черемшинський, Стах та Роман Олійники, Павло Осьмак, Петро та Ярослав Гикаві, Степан Кульба, Іван Провальний, Нестор Русиняк, Андрій Мазуркевич, Адам Пожарнюк, Петро Гринчишин, Адам Хмелик, Гринько Ваврик та інші. Чин освячення здійснили 10 вересня о. Володимир Янішевський та ще дев'ятеро священників.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Літопис УПА. — Т. 49. — С. 79.

Джерела[ред. | ред. код]