Скалон Олександр Васильович (художник)
| Скалон Олександр Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Скалон Александр Васильевич | ||||
| Народження | 1874 Російська імперія | |||
| Смерть | 1942 | |||
| Ленінград, РРФСР, СРСР | ||||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1902) і Петербурзька школа Карла Маяd[1] | |||
| Діяльність | художник | |||
| Член | Санкт-Петербурзька спілка художниківd | |||
| Батько | Скалон Василь Юрійовичd | |||
| Брати, сестри | Скалон Василь Васильовичd | |||
|
| ||||
 Скалон Олександр Васильович у Вікісховищі | ||||
Олександр Васильович Скалон (рос. Скалон Александр Васильевич; 1874—1942) — російський та радянський художник і громадський діяч. Член ЛСРХ.[2]
Народився в 1874 році. Син Василя Юрійовича Скалона — громадського діяча та публіциста.
Учень Імператорської академії мистецтв із 1894 по 1902 роки. 1 листопада 1902 року йому було присвоєно звання художника за картину «У селі».
Експонент ряду виставок, у тому числі й ТПХВ.[3] Брав участь у виставках у залах Імператорської академії мистецтв, був активним учасником Товариства взаємної допомоги російських художників і Російського художньо-промислового товариства в Санкт-Петербурзі.[4]
У 1920-х роках був співробітником Тверської губернської колегії у справах музеїв.[5]
Помер у 1942 році в блокадному Ленінграді.
Скалон товаришував із Миколою Реріхом, збереглося їх листування.[6]
Роботи художника є в Державному Російському музеї.[7]
|
