Сквер Марії Терезії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Панорама зі Скверу Марії-Терезії
Ален Панов з родиною Габсбургів під час відкриття скверу

Сквер Марії-Терезії — громадський сквер з меморіальним комплексом в історичному центрі міста Ужгород, розташований поблизу Ужгородського кафедрального собору. Сквер зведено за ініціативи Алена Панова та греко-католицької єпархії[1][2]. Під час будівництва скверу Марії-Терезії було зруйновано 200-річний кам'яний мур[3][4], що супроводжувалось значним суспільним резонансом[5] та негативною оцінкою фахівців[6].


Заснування скверу[ред. | ред. код]

У 2004 році ужгородський дипломат та юрист Ален Панов разом з греко-католицьким єпископом Мукачівським Міланом Шашіком ініціювали створення скверу Марії-Терезії[1]. У 2013 році Панов та владика Мілан оголосили конкурс на розробку проекту скверу[2]. В умовах конкурсу передбачалось об'єднання окремих ділянок, що належали Алену Панову та перебували у розпорядженні греко-католицької єпархії[1], в єдиний простір зі сквером та будівництво меморіального комплексу у буферній зоні пам'ятки архітектури національного значення — Ужгородського кафедрального собору[2].

Частину Скверу, з пам'ятником Марії-Терезії та меморіальним комплексом, що належить Алену Панову, було відкрито для громадського користування 5 січня 2015 року[7][8][9][10], а іншу частину, зі статуєю Діви Марії, що належить греко-католицькій єпархії28 червня 2016 року[11][12][13][14].


На думку засновників скверу його спорудження покликане слугувати досягненню двох цілей:

Церемонія відкриття - Міністр закордонних справ України Павло Клімкін та співзасновник скверу Ален Панов
Відкриття скверу
  • Облаштування території, яка забезпечить панорамний огляд Кафедрального собору
  • Увіковічення Марії-Терезії та інших історичних постатей, які внесли найбільший вклад у розвиток Замкового Кварталу[15]

Сквер названий на честь імператриці Священної Римської Імперії, королеви Угорщини та ерцгерцогині Австрії Марії-Терезії Габсбург-Лотарингської (1717-1780). Саме період її правління став одним з найбільш значущих у становленні міста. В ті часи Ужгород перетворився на регіональний центр. Саме тут була розташована столиця новоутвореної греко-католицької єпархії, яка об’єднала кілька тогочасних комітатів історичного Закарпаття. Пам’ятник Марії-Терезії (скульптор – Богдан Томашевський) є центральною фігурою скверу.

Меморіальний комплекс скверу[ред. | ред. код]

Меморіальний комплекс скверу зведений за участі художників Анатолія та Наталії Тесовських, дизайнерів Івана та Анни Іваниш, ландшафтного дизайнера Віктора Мешко та керівника робіт Михайла Собрана. У так званому «Пантеоні Замкового Кварталу» розташовані рельєфні портрети історичних осіб, які багато зробили для розвитку міста Ужгород. Серед них:

  • Святий Іштван (967-1038) – перший угорський король, який прийняв хрещення та заклав основи держави. Під час його правління Замок став центром новоутвореного Ужанського комітату – територіальної одиниці, яка функціонувала більше 1000 років.
  • Карл Роберт (1288–1342) — угорський король, родом з Неаполя. Належав до знаменитої французької династії Анжу, яка правила у багатьох європейських державах. Передав Ужгород у володіння Другетам.
  • Філіп Другет (?1290–1327) – граф, найближчий соратник Карла Роберта, палатин Угорщини. Італієць франко-провансальського походження, який заклав основу династії Другетів, що володіла Ужгородом понад 350 років. Сучасного виду Ужгородський замок набув саме за часів правління цієї родини.
  • Міклош Берчені (1665–1725) – граф, один із найбільш відомих власників Ужгородського замку, який перетворив місто на важливий політичний та культурний центр Середньої Європи.
  • Андрій Бачинський (1732-1809) – перший повноправний греко-католицький єпископ, при якому Ужгород став центром єпархії. Його діяльність заклала основу для потужного розвитку міста, оскільки до відання єпархії було передано Ужгородський замок та весь Замковий Квартал.

Скандали і оцінки[ред. | ред. код]

Будівництво в буферній зоні пам'ятки національного значення[ред. | ред. код]

Після оголошення конкурсу на на розробку проекту скверу, від нього відмежувалась громадська організація PRO URBE, що опікується збереженням архітектурної спадщини у місті Ужгород. До офіційного оголошення конкурсу представники PRO URBE мали намір брати участь у розробці його умов, але згодом припинили співпрацю через суттєві розбіжності в поглядах з Аленом Пановим та греко-католицькою єпархією[16][17]. Голова ГО PRO URBE, Архітектор Петро Сарваш, коментуючи мотиви такого кроку, зауважив[16]:

« У першу чергу, це стосується недопустимості руйнування кам’яної стіни навпроти порталу кафедрального собору як історичної пам’ятки, яка водночас відіграє роль формоутворюючого елементу середовища. Так само вважаємо недопустимими зміни параметрів площі Бачинського методами втручань в планувальну структуру Замкової гори. »

Знищення 200-річного кам'яного муру[ред. | ред. код]

9 жовтня 2015 року під час будівельних робіт з облаштування скверу у буферній зоні пам'ятки національного значення — Ужгородського кафедрального собору — екскаватором було зруйновано кам'яні мури XIX століття[18][19][20].

Одразу після падіння старовинного муру на сполох забили активісти, що опікуються архітектурною спадщиною — з вимогами відновити об'єкт культурної та історичної спадщини. Однак Мукачівською греко-католицькою єпархією, яка була співініціатором закладки скверу, було відмовлено у відновленні кам'яного муру.[21] Відтак активісти та правники розпочали готувати скарги до Мінкульту, Державної архітектурно-будівельної інспекції та в обласне управління архітектури, а також заяви про скоєння кримінального злочину у вигляді знищення історичної пам’ятки[22].

Негативну оцінку факту знищення муру дали також колишні головні архітектори міста Ужгород — Олександр Шеба та Петро Сарваш, місцевий краєзнавець Людвіг Філіп, скульптор Василь Роман, а також Юрій Глеба — начальник управління культури Закарпатської ОДА.[23]

У травні 2016 року кілька десятків відомих та авторитетних ужгородців написали звернення до Алена Панова, єпископа Мілана Шашіка та міського голови Ужгорода з пропозицією умовно перенести історичний паркан, з повним збереженням стилістичної та архітектурної автентичності, відбудувавши його на задній стіні планованого скверу[24].

Станом на початок 2017 року зруйнований історичний мур не відновлено.

Оцінки[ред. | ред. код]

Спорудження скверу і пам'ятнику отримало схальні оцінки від ряду відомих осіб. Зокрема, Міністр закордонних справа України Павло Клімкін, звертаючись до ініціатора створення Скверу, монументу та барельєфів Алена Панова, відмітив[25]:

«дякую за драйв, ініціативу, за ангажованість, за розуміння, як іти в Європу — ми до неї неодмінно прийдемо».

Подружжя ерцегрцогів і королівських принців Шандор і Герта-Маргарет Габсбург-Лотарингських, перебуваючи в Ужгороді відзначили[26]:

«Для нас приємним є відкриття пам’ятника Марії-Терезії в Ужгороді. Діяльність родини Панових – це гарний приклад і дуже промовистий показник доброї волі». 

Факт спорудження монументу Марії-Терезії отримав також і негативні оцінки у кількох зарубіжних (російських)ЗМІ: [27][28] [29]

«Мария Терезия сделала много для империи Габсбургов, но в истории Угорской Руси (старое название Закарпатья) ее роль неоднозначна»

  1. а б в Шашік-Панов: два погляди на один сквер. Інформаційне агентство ZIDO. Процитовано 23 березня 2017. 
  2. а б в В Ужгороді оголосили конкурс на облаштування площі біля Кафедрального собору (ДОКУМЕНТ). Uzhgorod.in. 17 червня 2013. Процитовано 23 березня 2017. 
  3. За історичний мур з понад 100-літньою історією, що "впав" в охоронній зоні Ужгорода, єпископу МГКЦ обіцяють припис (ФОТО) |Закарпаття онлайн. http://zakarpattya.net.ua. Процитовано 2015-09-10. 
  4. В Ужгороді навпроти Кафедрального собору впав 200-річний мур |Galagov.tv. http://galagov.tv. Процитовано 2015-09-10. 
  5. За фактом руйнування історичного муру поблизу собору в Ужгороді готуються скарги на Мінкульт. Закарпаття онлайн. 15 жовтня 2015. Процитовано 23 березня 2017. 
  6. Куди зник старий мур? (ФОТО). Uzhgorod.in. 27 березня 2016. Процитовано 23 березня 2017. 
  7. В Ужгороді урочисто відкрили і освятили сквер Марії Терезії (фото). В Ужгороді урочисто відкрили і освятили сквер Марії Терезії (фото) (uk). Процитовано 2017-03-30. 
  8. В Ужгороді встановили та освятили пам’ятник Марії Терезії / ФОТО. Голос Карпат. Процитовано 2017-03-30. 
  9. В Ужгороді відкрили перший приватний сквер з пам'ятником Марії Терезії. ФОТО. Заголовок - Закарпаття. Про головне. Процитовано 2017-03-30. 
  10. Перший приватний сквер в Ужгороді відкрито. Його окраса - пам’ятник Марії-Терезії (ФОТО). mukachevo.today (en-US). Процитовано 2017-03-30. 
  11. В Ужгороді урочисто відкрили та освятили сквер Марії Терезії (ФОТО). ProZak accessdate=2017-03-30. 
  12. В Ужгороді відкрили оновлений сквер ім. Марії Терезії (ФОТО). Galagov.tv accessdate=2017-03-30. 
  13. В Ужгороді відкрили сквер ім. Марії Терезії, заради якого зруйнували старовинний мур (ФОТО) (ФОТО). Закарпаття.онлайн accessdate=2017-03-30. 
  14. В Ужгороді відкрили сквер Марії Терезії. ТИСА-1 accessdate=2017-03-30. 
  15. Zaholovok.com.ua. 
  16. а б У PRO URBE пояснили, чому усунулись від конкурсу на облаштування площі Бачинського в Ужгороді. Закарпаття.онлайн. 20 червня 2013. Процитовано 28 березня 2017. 
  17. PRO URBE розказала про власне бачення умов конкурсу на облаштування площі Бачинського в Ужгороді. Закарпаття.онлайн. 20 червня 2013. Процитовано 28 березня 2017. 
  18. На території під майбутню площу Бачинського в Ужгороді зберігся унікальний кам’яний мур |Закарпаття онлайн. http://zakarpattya.net.ua. Процитовано 2013-11-06. 
  19. За історичний мур з понад 100-літньою історією, що "впав" в охоронній зоні Ужгорода, єпископу МГКЦ обіцяють припис (ФОТО) |Закарпаття онлайн. http://zakarpattya.net.ua. Процитовано 2015-09-10. 
  20. В Ужгороді навпроти Кафедрального собору впав 200-річний мур |Galagov.tv. http://galagov.tv. Процитовано 2015-09-10. 
  21. В Ужгороді розбудовують сквер, передбачений ще Другетом. ProZak. 16 жовтня 2015. Процитовано 23 березня 2017. 
  22. За фактом руйнування історичного муру поблизу собору в Ужгороді готуються скарги на Мінкульт. Закарпаття онлайн. 15 жовтня 2015. Процитовано 23 березня 2017. 
  23. Куди зник старий мур? (ФОТО). Uzhgorod.in. 27 березня 2016. Процитовано 23 березня 2017. 
  24. Громадськість Ужгорода закликала знайти компроміс щодо історичного скверу. Prozak.info. 12 травня 2016. Процитовано 27 березня 2017. 
  25. В Ужгороді -- австрійська імператриця Марія Терезія, яких у світі дуже мало (ФОТО). Новини України та Світу. Новини сьогодні - 7dniv.info (uk). Процитовано 2017-04-22. 
  26. Габсбурґи-Лотарингські: «Майбутнє України за такими, як ужгородець Ален Панов». Заголовок - Закарпаття. Про головне. Процитовано 2017-04-22. 
  27. Глава МИД Украины приехал в Ужгород, чтобы открыть памятник Марии Терезии - символу евроинтеграции (ru-RU). Процитовано 2017-04-22. 
  28. НЕрабы примчались в Ужгород на открытие памятника австрийской императрице. E-news.su (ru). Процитовано 2017-04-22. 
  29. МИД Украины: Памятник австрийской императрице – дань европейским ценностям | Новости. NewsBalt (ru-RU). Процитовано 2017-04-22.