Склероз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Склероз (медицина)
Lichen sclerosus - very high mag.jpg
Мікрофотознімок субепітеліального склерозу (середня третина знімку). ГЕ.
МКХ-10
MeSH D012598

Склероз — заміна паренхіми органів щільною сполучною тканиною. Склероз не є самостійним захворюванням, а служить патоморфологічним проявом іншого основного захворювання.

Причинами склерозу можуть бути різноманітні процеси: запалення, розлади кровообігу, порушення обміну речовин, вікові зміни. В умовах патології склеротичні зміни розвиваються в стінках кровоносних судин (атеросклероз), в серці (кардіосклероз), нирках (нефросклероз), легенях (пневмосклероз), кістках (остеосклероз, мелореостоз), інших органах і тканинах.

Оскільки центральна нервова система побудована цілком з нейроектодерми, в ній відсутні елементи сполучної тканини, тому в невропатології склерозом внаслідок історично сформованих традицій називають також гліоз — глія заміщає загиблу нервову тканину (наприклад, лобарний склероз).

У розмовній мові «склерозом» часто називають порушення пам'яті, як правило, пов'язуючи це з літнім віком. Ймовірно, таке значення слова походить від поняття «атеросклероз судин головного мозку» — медичного стану, характерного для літніх людей внаслідок вікових змін.

Виділяють первинний (дифузний, гіпоксичний) і вторинний (замісний, постнекротический) склероз.

Прикладами склерозу є:

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]