Скронево-нижньощелепний суглоб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Скронево-нижньощелепний суглоб
Gray309.png
Скронево-нижньощелепний суглоб. Латеральна поверхня.
Gray310.png
Скронево-нижньощелепний суглоб. Медіальна поверхня.
Латинська назва Articulatio temporomandibularis
Артерія Superficial temporal artery
Нерв Auriculotemporal nerve, masseteric nerve

Commons-logo.svg Скронево-нижньощелепний суглоб у Вікісховищі

Скронево-нижньощелепний суглоб (лат. articulátio temporomandibuláris) — парний діартроз на черепі, що з'єднує нижню щелепу з основою черепа. Утворений головкою нижньощелепної кістки нижньочелюстною ямкою скроневої кістки. Унікальним утворенням суглоба є внутрішньосуглобовий диск (лат. díscus articuláris), який зростаючись з капсулою суглоба розділяє порожнину суглобової капсули на два відокремлених відділу.

Онтогенез[ред. | ред. код]

Закладка суглоба відбувається на 12 тижні внутрішньоутробного розвитку.[1]

Будова і функція[ред. | ред. код]

Сагітальний розпил скронево-нижньощелепного суглоба.

Скронево-нижньощелепний суглоб є комбінованим суглобом, який представляє функціональне поєднання двох анатомічно окремих блокових суглобів (лівого і правого). Поверхні головки нижньої щелепи (лат. cáput mandibuláre) і суглобової горбок (лат. Tuberculum articulare) скроневої кістки, що зчленовуються, доповнені розташованим між ними волокнистим внутрішньосуглобовим хрящем (лат. díscus articuláris), який приростаючи краями до суглобової капсули, розділяє суглобову порожнину на два відокремлених відділи. Обидва скронево-нижньощелепних суглоба функціонують одночасно, представляючи собою єдине комбіноване зчленування. Скронево-нижньощелепний суглоб за будовою хоч і відноситься до мищелкових, але завдяки наявності внутрішньосуглобового хрящового диска в ньому можливі рухи в трьох напрямках [2]:

  1. Фронтальна вісь: опускання і підняття нижньої щелепи — відбувається в нижньому відділі суглоба, між хрящовим диском і голівкою нижньої щелепи;
  2. Сагітальна вісь: зсув нижньої щелепи вперед і назад — відбувається у верхньому відділі суглоба, між хрящовим диском і суглобовій поверхні скроневої кістки;
  3. Вертикальна вісь: бічні рухи (ротація нижньої щелепи) при жуванні — на одній стороні гіловка нижньої щелепи разом з хрящовим диском виходять з суглобової ямки на горбок, а з протилежного боку здійснюється ротація голівки нижньої щелепи щодо суглобової западини навколо вертикальної осі.

Виділяють основні елементи суглоба:

  • Блок нижньої щелепи
  • Суглобова поверхня скроневої кістки
  • Капсула
  • Внутрішньосуглобовий диск
  • Зв'язки

Зв'язки[ред. | ред. код]

Близько скронево-нижньощелепного суглоба виділяють три зв'язки: велику латеральну зв'язку (лат. ligamentum laterale) [3], що має безпосереднє відношення до суглобу, і дві малі зв'язки — клиновидно-щелепних (лат. ligamentum sphenomaxillare = лат. ligamentum sphenomandibulare) [4] та шілоніжнечелюстную (лат. ligamentum stylomaxillare = лат. ligamentum stylomandibulare) [5], що лежать на віддалі від суглоба:

  • Велика (лат. lig. Laterale, лат. lig. Temporomandibulare) — це насправді потовщення латеральної частини капсули, яке має дві частини: зовнішню косу і внутрішню поперечну.
  • Дві малі зв'язки (лат. lig. Stylomandibulare et sphenomandibulare), являють собою не зв'язки, а штучно виділені ділянки фасцій, що утворюють петлю, що сприяє підвішуванню нижньої щелепи.
    • лат. Lig. stylomandibulare відокремлює підскроневу область від привушного, і починається від шилоподібного відростка до кута нижньої щелепи.
    • лат. Lig. sphenomandibulare починається від ості клиноподібної кістки до язичка нижньої щелепи.

Ці зв'язки відіграють важливу роль в тому, що вони визначають межі руху, або іншими словами, крайні кордони рухів нижньої щелепи. Рухи нижньої щелепи можуть бути здійснені тільки в межах функціональних обмежень кріплень м'язів. Спроба збільшення ступеня свободи викликає больові відчуття і, таким чином зазначені кордони рідко досягаються при нормальній функції суглоба[6][7][8]. З'єднання середнього вуха (молоточка) з скронево-нижньощелепного суглобом:

  • Диско-нижньощелепна зв'язка,
  • Молоточково-нижньощелепна зв'язка.

Капсула і хрящовий диск[ред. | ред. код]

Суглобова капсула прикріплюється по краю fossa mandibularis до fissura petrotympanica, укладаючи в собі tuberculum articulare, а внизу охоплює collum mandibulae.

Інервація і кровопостачання[ред. | ред. код]

Власне суглоб має тільки чутливу іннервацію. Чутливі волокна, що іннервують суглоб, виходять з вушно-скроневої та жувальної гілки V3 (з нижньощелепної гілки трійчастого нерва)[9].

Постачання суглоба артеріальною кров'ю здійснюється з басейну зовнішньої сонної артерії, переважно з поверхневої скроневої артерії. Інші гілки зовнішньої сонної артерії, що забезпечують кровопостачання суглоба: глибока вушна артерія, передня барабанна артерія, висхідна глоткова артерія, і верхньощелепна артерія.

Венозний відтік здійснюється в венозну мережу rete articulare mandibulae, яка обплітає суглоб, а далі — в v.retromandibularis.

Діагностика захворювань[ред. | ред. код]

Діагностика стану СНЩС проводиться такими методами, як радіографія, комп'ютерна томографія і магнітно-резонансна томографія. Найбільш інформативним є МРТ скронево-нижньощелепного суглоба, яка дозволяє візуалізувати різні елементи суглобів, при цьому не надаючи променевого навантаження на організм.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Salentijn, L. Biology of Mineralized Tissues: Prenatal Skull Development, Columbia University College of Dental Medicine post-graduate dental lecture series, 2007
  2. Приріст, Лисенков, 1985, с. 105-106
  3. Казаченок, 1990, с. 137
  4. Казаченок, 1990, с. 142
  5. Казаченок, 1990, с. 143
  6. Rodríguez-Vázquez JF, et al. (1998). Anatomical considerations on the discomalleolar ligament. J Anat. 192 (Pt 4): 617–621. 
  7. Rodríguez-Vázquez JF, et al. (1993). Relationships between the temporomandibular joint and the middle ear in human fetuses.. J Dent Res. 72 (1): 62–66. 
  8. T Rowicki, J Zakrzewska. (2006). A study of the discomalleolar ligament in the adult human.. Folia Morphol. (Warsz). 65 (2): 121–125. 
  9. Белошенко і ін., 2005, с. 54-56, Інервація органів щелепно-лицевої ділянки