Нерв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Схема нервової системи людини
Структура нерва

Нерв (лат. nervus) — тонка волокнина в організмі людини, хребетних і більшості безхребетних тварин, що відходить від головного або спинного мозку і є складовою частиною розгалуженої системи, яка керує діяльністю організму.

Нерв являє собою покриту оболонкою структуру, яка складається з пучка нервових волокон (в основному, представлених аксонами нейронів і підтримуючою їх нейроглією.

Периферійний нерв складається з декількох пучків аксонів, покритих оболонками зі Шваннівських клітин, а також декількома сполучнотканинними оболонками: ендоневрій покриває кожен мієлінізований аксон, кілька таких аксонів об'єднуються в пучки, вкриті периневрієм. Кілька пучків, разом з кровоносними судинами і жировими включеннями, вкриті загальною оболонкою, епіневрієм, і становлять нерв.

Будова нерва[ред.ред. код]

Периферичний нерв складається з кількох пучків нервових волокон. Нервове волокно являє собою довгий відросток нейрона — аксон, який передає нервові імпульси, вкритий оболонкою з шваннівських клітин[en]. Мієлінізовані волокна, на відміну від немієлінізованих, оточені також і мієліновою оболонкою.[1].

До складу мієлінових оболонок входять мієлін та шваннівські клітини нейроглії. Оболонки дуже важливі для передачі і збільшення швидкості нервового імпульсу. Кровоносні і лімфатичні сосуди знаходяться в цих оболонках.[2]. Мієлін надає нервам білий колір, безмієлінові мають сірий колір.[3][4].

Кількість волокнин в нерві звичайно складає від тисяч до десятків тисяч, тим не менш може сильно варіювати — в зоровому нерві людини їх більше 1 млн, а деякі нерви безхребетних можуть складатись всього з декількох волокнин[3]. По кожній волокнині нервовий імпульс передається ізольовано, не заходячи на інші[1]. Нервові волокнини можуть передавати сигнал тільки в одному напрямку, тому вони можуть бути або центробіжними, тобто руховими, які передають інформацію до виконавчих органів, або доцентровими, тобто чуттєвими, які передають інформацію від рецепторів[2]. Волокнини об'єднані в пучки, вкриті оболонкою зі з'єднувальної тканини — перинервієм. Від оболонки всередину пучка проникають тонкі прошарки — ендоневрій. Декілька пучків, разом з кровоносними і лімфатичними судинами і жировими включеннями, вкриті загальною оболонкою, епінервієм, і являють собою нерв.[3].

Класифікація нервів[ред.ред. код]

Нерви поділяються на:

За характером іннервованих органів нерви поділяють на вегетативні і соматичні[3]. Вегетативні забезпечують діяльність внутрішніх органів, залоз внутрішньої і зовнішньої секреції, кровоносних і лімфатичних судин[5]. Соматичні являють собою чутливі і рухові нерви, які іннервують м'язи (у хребетних — скелетні), шкіру, суглоби.

За глибиною знаходження розрізняють поверхневі, або шкіряні, і глибокі, або м'язеві нерви[2]. В хребетних існують черепні нерви — з'єднані з головним мозком і спиномозкові — з'єднані зі спинним мозком[3].

Черепні нерви[ред.ред. код]

Докладніше: Черепні нерви

Черепні нерви беруть початок в відповідних їм ядрах головного мозку, крізь отвори в основі черепа, надалі розгалуджуються, в основному на голові і шиї, тільки блукаючий нерв розгалужується ще й в грудинній і черевній порожнинах.

  1. Нюховий нерв (лат. nervi olfactorii) — відповідальний за нюхову чутливість.
  2. Зоровий нерв (лат. Nervus opticus) — пара черепних нервів, по яких зорові подразнення, сприйняті чутливими клітинами сітківки, передаються в головний мозок.
  3. Окоруховий нерв (лат. nervus oculomotorius) — пара черепних нервів, що відповідає за рух очного яблука, підняття повіки, реакцію зіниць на світло.
  4. Блоковий нерв лат. nervus trochlearis — пара черепних нервів, яка іннервує верхню косу м'яз (лат. m.obliquus superior), яка повертає очне яблуко назовні і вниз.
  5. Трійчастий нерв є змішаним. По трьох його гілках (ramus ophthalmicus — V1, ramus maxillaris — V2, ramus mandibularis — V3) через Гасерів вузол (ganglion trigeminale) йде інформація від верхньої, середньої і нижньої третин обличчя відповідно. Кожна гілка несе інформацію від м'язів, шкірних і більових рецепторів кожної третини обличчя. В Гассеровому вузлі інформація сортирується за типом, і вже інформація від м'язів всього обличчя йде в чуттєве ядро трійчастого нерва, який розташований білою частиню в середньому мозку (частково заходить на міст); кожна інформація від всього обличчя йде в «головне ядро» (nucleus pontinus nervi trigemini), яке розташоване в мосту; а більова чутливість в nucleus spinalis nervi trigemini, який йде від моста через довгастий мозок у спинний. Трійчастому нерву належить також рухове ядро (лат. nucleus motorius nervi trigemini), що знаходиться в мосту і відповідає за іннервацію жувальних м'язів.
  6. Відвідний нерв — (лат. nervus abducens) — черепні нерви, які іннервують латеральний прямий м'яз (лат. m. rectus lateralis) і відповідають за відведення очного яблука.
  7. Лицевий нерв — (лат. nervus facialis) — виходить з мозку між маролієвим мостом і довгастим мозком, іннервує мімічні м'язи обличчя. Також в складі лицьового нерва проходить проміжний нерв, відповідальний за іннервацію сльозної залози, стрем'яного м'яза і смакової чутливості двох передніх третей язика.
  8. Присінково-завитковий нерв — (лат. nervus vestibulocochlearis) — нерви спеціальної чутливості, які відповідають за передачу слухових імпульсів, які надходять з вестибулярного відділу внутрішнього вуха.
  9. Язико-глотковий нерв - (лат. nervus glossopharyngeus) - забезпечує:
    • рухову іннервацію шилоглоткового м'яза (лат. m. stylopharyngeus), підіймаючу глотку
    • іннервацію довколовушної залози (лат. glandula parotidea) забезпечуючи її секреторну функцію
    • загальну чутливість глотки, мігдалин, м'якого піднебіння, євстахієвої труби, барабанної порожнини
    • смакову чутливість задньої тритини язика.
  10. Блукаючий нерв - (лат. n.vagus) - є змішаним, забезпечує:
    • рухову іннервацію м'язів м'якого піднебіння, глотки, гортані, а також поперечно-смугастих м'язів стравоходу
    • пирасимпатичну іннервацію гладких м'язів легенів, стравоходу, шлунка і кишечника (до селезінкового вигину ободової кишки), а також м'язи серця. Також впливає на секрецію залоз шлунку і підшлункової залози

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Нервное волокно. Биологический энциклопедический словарь..
  2. а б в Нервы. Краткая медицинская энциклопедия.
  3. а б в г д Нервы. Биологический энциклопедический словарь..
  4. Нервы — статья из Большой медицинской энциклопедии
  5. Вегетативная нервная система. Краткая медицинская энциклопедия.