Слов'янська книга Еноха
Слов'янська книга Еноха (Єноха) — апокрифічний текст, ймовірна дата створення котрого — I століття нашої ери. Відомий лише в слов'янській версії VII ст., звідки й назва. Інші назви — Друга книга Еноха і Книга таємниць Еноха. В книзі описується апокрифічна космогонія, в тому числі відвідання Енохом семи небес і зустріч з Богом.
Характерно, що з так званими першою і третьою книгами Еноха цей текст єднає тільки ім'я головного дійового персонажа.
Книга ймовірно написана в VII ст., але заснована на давнішому єврейському оригіналі I ст. Оскільки там згадуються паломництва і ритуали в Єрусалимському храмі, то першоджерело було написане не пізніше 70 року (коли храм був зруйнований римлянами)[1]. Первісний варіант, як можна судити з написання імен дійових осіб, був грецькомовним. Окремі частини, можливо, засновані на текстах івритом. Однак, на відміну від першої Книги Еноха, Слов'янська створена єдиним автором, який намагався впорядкувати різнорідні апокрифічні тексти про Еноха. Оскільки ідеї книги спільні з ідеями Філона та інших еллінізованих євреїв, можна припускати, що автор теж був євреєм, який жив у Єгипті[2].
Рукописи Слов'янської Книги Еноха знайдені в Російській імперії та Сербії[2] старослов'янською (староболгарською) мовою. В 1859 році в Московській синодальній бібліотеці церковний історик, протоієрей Олександр Горський та церковний історик Капітон Невоструєв виявили фрагмент рукопису XV ст., який визнали текстом, що не є просто перекладом Книги Еноха. Історик Олександр Попов у 1869 році опублікував додаткові фрагменти, а в 1880 — повний текст, знайдений, за його словами, в Полтаві в бібліотеці бізнесмена, бібліофіла Олексія Хлудова. В 1884 році сербський учений Стоян Новакович опублікував новий список Книги Еноха, виявлений у Белградській народній бібліотеці, що представляє коротшу версію тексту, знайденого Поповим[3]. Всього відомо 9 великих фрагментів книги та 9 малих[4], написаних від XIV по XVIII ст.[5], а також багато уривків, які можуть асоціюватися з Книгою Еноха[4].
У 1896 році переклад англійською виконав славіст Вільям Морфіль на основі списку, опублікованого Поповим, з варіантом короткого списку Новаковича. Одночасно вийшов переклад німецькою, здійснений теологом Натаніелем Бонвечем, в основі якого список Попова, але з зазначенням різниці, порівняно з варіантом Новаковича[3].
Слов'янська Книга Еноха має спільні ідеї з першою Книгою Еноха в описі апокаліптичних видінь і космології. Проте вона такою мірою відрізняється, що може вважатися окремим твором. Складається з трьох частин:[1]
- Перша частина (розділи 1–21) розповідає про подорож старозавітного патріарха Еноха, предка Ноя, сімома ярусами небес, як у першій Книзі Еноха.
- Другий розділ (розділи 22–38) пояснює отримання Енохом таємної мудрості від Бога.
- Третій розділ (розділи 39–68) містить поради Еноха своїм синам і розповідь про його життя, закінчуючи вознесінням Еноха на Небеса.
Книга примітна тим, що описує присутність зла на Небесах. По-перше це бунтівні янголи на другому небі. По-друге — розташування Пекла на третьому небі, можливо, пов'язане з думкою, що задоволення праведників на Небесах збільшаться від споглядання страждань нечестивців[2].
- ↑ а б Second Book of Enoch | Jewish Mysticism, Apocalyptic Texts, Fallen Angels | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ а б в ENOCH, BOOKS OF (Ethiopic and Slavonic) - JewishEncyclopedia.com. www.jewishencyclopedia.com. Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ а б Навтанович, Людмила Михайловна (2000). Лингвотекстологический анализ древнеславянского перевода Книги Еноха (рос.). Процитовано 11 червня 2024.
- ↑ а б Macaskill, Grant (27 березня 2013). The Slavonic Texts of 2 Enoch (рос.). BRILL. с. 9. ISBN 978-90-04-24880-9.
- ↑ Macaskill, Grant (27 березня 2013). The Slavonic Texts of 2 Enoch (рос.). BRILL. с. 10. ISBN 978-90-04-24880-9.
- «От берегов Босфора до берегов Евфрата. Антология ближневосточной литературы I-го тысячелетия нашей эры». Перевод и комментарии С. С. Аверинцева, Москва, МИРОС, 1994