Аверінцев Сергій Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аверінцев Сергій Сергійович
Сергей Сергеевич Аверинцев.jpg
Народився 10 грудня 1937(1937-12-10)[1][2][3]
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Помер 21 лютого 2004(2004-02-21)[1][2] (66 років)
Відень, Австрія[1]
Поховання Даниловський цвинтар
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність історик, викладач університету, поет
Alma mater Філологічний факультет МДУd
Галузь культурологія[d]
Заклад Віденський університет, Інститут світової літератури ім. О. М. Горького, Q4201605?, Російський державний гуманітарний університет і МДУ
Вчене звання академік Російської академії наук, почесний доктор Софійського університетуd, професор[d] і професор
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Науковий керівник Лосєв Олексій Федорович і Sergey Ivanovich Radcigd
Членство СП СРСР, Російська академія наук, НАН України і Папська Академія соціальних наук[4]
Батько Sergei Vasilyevich Averintsevd
Нагороди

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах
Wikiquote-logo.svg Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Аверінцев Сергій Сергійович у Вікісховищі

Аверінцев Сергій Сергійович (нар. 10 грудня 1937(19371210), Москва — пом. 21 лютого 2004, Відень) — російський філолог-славіст, літературознавець. Відомий своїми дослідженнями часів пізньої античності, раннього християнства та Срібної доби російської поезії. Іноземний член НАН України, дійсний член Російської академії наук. Почесний професор Києво-Могилянської академії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в родині біолога Сергія Васильовича Аверінцева. Закінчив кафедру класичної філології Московського університету. В 1967 році захистив кандидатську дисетацію «Плутарх та антична біографія», в 1979 році — докторську на тему «Поетика ранньовізантійської літератури». Працював науковим редактором у видавництві «Мысль», в Інституті світової літератури, професором Московського та Віденського університету.

Монографії[ред. | ред. код]

  1. Плутарх и античная биография. К вопросу о месте классика жанра в истории жанра. М.: Наука, 1973. 278 с.
  2. Поэтика ранневизантийской литературы. М.: Наука, 1977. 320 с.
  3. Проблемы литературной теории в Византии и латинском средневековье. М.: Наука, 1986. 255 с. В соавторстве с М. Л. Гаспаровым.
  4. «Скворешниц вольных гражданин…». Вячеслав Иванов: путь поэта между мирами. СПб.: Алетейя, 2001. 176 с.

Збірки статей[ред. | ред. код]

  1. Попытки объясниться: Беседы о культуре. М.,Правда.1988.
  2. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Языки русской культуры, 1996. 447 с.
  3. Поэты. М.: Языки русской культуры, 1996. 364 с.
  4. Аверинцев С. С., Франк-Каменецкий И. Г., Фрейденберг О. М. От слова к смыслу: Проблемы тропогенеза. М., УРСС. 2001.
  5. София-Логос. Киев: Дух и Литера, 2000. 912 с.
  6. Софія-Логос. Словник. Київ: Дух і Літера, 2004. 640 с.
  7. Образ Античности. СПб.: Азбука-классика, 2004. 480 с.
  8. Другой Рим. СПб.: Амфора, 2005. 368 с.
  9. Связь времён. Киев: Дух и Литера, 2005. 448 с.
  10. София-Логос. Словарь. 2-е изд. Киев: Дух и Литера, 2006. 902 с.

Переклади[ред. | ред. код]

  1. Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2003. 600 с.
  2. Переводы: Многоценная жемчужина. Киев: Дух и Литера, 2004. 450 с.
  3. Псалмы Давидовы. Киев: Дух и Литера, 2004. 151 с.

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]