Сноу-Гілл (острів)
| Сноу-Гілл | |
|---|---|
| англ. Snow Hill Island | |
 | |
| Географія | |
| 64°28′ пд. ш. 57°12′ зх. д. / 64.467° пд. ш. 57.200° зх. д.Координати: 64°28′ пд. ш. 57°12′ зх. д. / 64.467° пд. ш. 57.200° зх. д. | |
| Континент | Антарктида |
| Акваторія | Південний океан |
| Група островів | James Ross Island groupd |
| Площа | 371,2 км² |
| Довжина | 33 км |
| Ширина | 12 км |
| Країна | |
| ' | |
| Адм. одиниця | Територія Антарктичного договоруd |
| Населення |
0 осіб |
| Відкрито | 6 січня 1843 |
| Першовідкривач | Джеймс Кларк Росс |
|
[[Файл:|275px|Сноу-Гілл. Карта розташування: Земля]]  Сноу-Гілл Сноу-Гілл (Земля) | |
 | |
 Сноу-Гілл у Вікісховищі | |
Острів Сноу-Гілл (англ. Snow Hill Island) — невеликий острів на схід від півострова Триніті — північної частини Антарктичного півострова. Розміри острова близько 34 кілометрів у довжину (з півночі на південь) і близько 15 кілометрів в його найбільш широкій частині. Найближчі острови Сімор (північ) і Джеймса Росса (захід).
Історія[ред. | ред. код]
Острів був відкритий 6 січня 1843 року Джеймсом Кларком Россом під час його подорожі в Антарктику (1839—1843) на кораблях «Еребус» і «Терор» і був названий ним Сноу-Гілл (сніговий пагорб) через відсутність видимих скель крізь товщу льоду і снігу, які вкривають острів. Острів був грубо нанесений на карту як частина розташованого за ним острова Джеймс-Росс та Антарктичного півострова[1].
Перші дослідження острова були проведені Шведською антарктичною експедицією під керівництвом Отто Норденскьольда, яка провела на острові дві зимівлі з 12 лютого 1902 по 11 листопада 1903 року. У рамках цієї ж експедиції в результаті санних походів було відкрито протоку Принц-Густав, що відокремлює острів Джеймс-Росс від материка. Хатина Норденскьольда, зведена на острові в 1902 році, в даний час є історичною памяткою.
У 1934—1935 роках з острова Сноу-Гілл Лінкольн Елсворт зробив свою першу спробу трансантарктичного перельоту. Через постійну негоду він був змушений обмежитися нетривалим польотом вздовж Побережья Норденскьольда[1].
Влітку 1953—1954 років для проведення біологічних, геологічних та інших досліджень аргентинцями на острові були побудовані дві хатини.
Особлива орнітологічна територія[ред. | ред. код]
Острів Сноу-Гілл є місцем гніздування 4000 пар імператорських пінгвінів, тому частина південно-західної частини острова, включаючи 263 гектари прилеглого до узбережжя морського льоду носить статус особливої орнітологічної території. Колонія пінгвінів на острові є лише однією з двох на Антарктичному півострові (друга на острові Діон)[2].
Населення[ред. | ред. код]
Постійного населення на острові немає.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — P. 618. — 844 p. — ISBN 1-57607-422-6.
- ↑ Snow Hill Island. BirdLife data zone: Important Bird Areas. BirdLife International. 2013. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 19 січня 2013.
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |