Сніжне (Чукотський автономний округ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Сніжне
Снежное
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Чукотський автономний округ
Муніципальний район Анадирський район
Поселення Сільське поселення Сніжне
Код ЗКАТУ: 77203000007
Код ЗКТМО: 77603445101
Основні дані
Час заснування 1929
Населення 218 (2021)[1]
Поштовий індекс 689541
Телефонний код +7 4273292
Географічні координати: 65°26′50″ пн. ш. 172°58′44″ сх. д. / 65.44722222224977770° пн. ш. 172.97888888891776560° сх. д. / 65.44722222224977770; 172.97888888891776560Координати: 65°26′50″ пн. ш. 172°58′44″ сх. д. / 65.44722222224977770° пн. ш. 172.97888888891776560° сх. д. / 65.44722222224977770; 172.97888888891776560
Мапа
Сніжне (Росія)
Сніжне
Сніжне
Сніжне (Чукотський автономний округ)
Сніжне
Сніжне

Мапа

Сніжне (чук. Ӄээԓивтын; рос. Снежное) — село в Анадирському районі Чукотського автономного округу Російська Федерація. Утворює сільське поселення Сніжне.

Назва села є калькою з чук. ӄээԓивтын — «сніжник», який розташований поблизу, на обривистому березі річки Анадир. Назва походить від чук. ӄээԓ «Старий сніг», «гниле дерево» + ивтын від ивтыԓ "низ", " нижня сторона»[2].

Географічне положення[ред. | ред. код]

Розташоване на правому березі річки Анадир. Найближчий населений пункт знаходиться за 20 км вище за течією-село Усть-Бєла, відстань до окружного центру - 221 км.

Історія[ред. | ред. код]

Сніжне засноване в 1929 році як центральна садиба першого на Чукотці радгоспу "Сніжне". В цей же рік побудовані житлові будинки, лабораторія, склади і лазня. Перше радгоспне стадо склало 200 оленів, яких господарство виміняло у місцевих жителів на зброю, предмети начиння, чай і тютюн. У березні 1932 року радгоспом придбано понад 13000 оленів, які були розподілені на 6 стад. З кожним роком поголів'я збільшувалося, і до 1970-х рр. доходило до 22000 голів.

У 1990-х рр. господарство занепало, поголів'я різко скоротилося до 4000 голів у 1999 році. Радгосп реорганізований у муніципальне сільгосппідприємство "Анадирське", після чого чисельність оленів стала повільно зростати[3].

Населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення
2002[4]2010[5]2011[6]2012[7]2013[8]2014[9]2015[10]
313↘311↗312↘306↗309↘295↘284
2016[11]2017[12]2018[13]
↘268↘255↘234

Транспорт[ред. | ред. код]

Автошляхи до поселення як такі відсутні. У Сніжне організований щотижневий рейс вертольота, в літню навігацію з окружного центру приходить теплохід, час у дорозі на якому становить близько півтори доби[14].

Соціальна інфраструктура[ред. | ред. код]

У селі є дитячий садок, амбулаторія, пошта, вузол зв'язку, будинок культури, міні-пекарня, магазин. До 2005 року існувала початкова школа, яку закрили, а учнів перевели в школу-інтернат села Усть-Бєла[15].

У селі всього 32 житлових будинки, з них 6 двоповерхових, всі розташовані в ряд уздовж річки.

Вулиця: Набережна, Радянська, Тундрова, Центральна[16].

На березі річки Анадир напроти нижньої околиці села обладнана гідрометеорологічна станція Сніжне[17].

Археологічні знахідки[ред. | ред. код]

В околицях села археологами відкрито кілька неолітичних стоянок.

Видатні уродженці[ред. | ред. код]

  • Ліна Тинель — радянський чукотський державний діяч, педагог, журналіст, перекладач, голова Чукотського окружного виконавчого комітету.

Література[ред. | ред. код]

  • Л. П. Уваровская. Сказания села Снежное (сказки и легенды). Анадырь, 1992.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Снежное на сайте Чукотизбиркома. Архів оригіналу за 9 липня 2012.
  • Село на офіційному сайті МО " Анадирський район» [Архівовано 13 серпня 2021 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2021 года. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 19 вересня 2021.
  2. ↑ Меновщиков Г. А. [1] / Науч. ред. В. В. Леонтьев. — Магадан : Магаданское книжное издательство, 1972. — С. 118. Архівовано з джерела 4 серпня 2016 Архивированная копия (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 серпня 2016. Процитовано 20 квітня 2018. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unfit (довідка)
  3. ↑ И.Омрувье — Идет на смену молодежь. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 19 вересня 2021.
  4. ↑ Данные Всероссийской переписи населения 2002 года: таблица № 02c. Численность населения и преобладающая национальность по каждому сельскому населенному пункту. М.: Федеральная служба государственной статистики, 2004 (рос.)
  5. ↑ Численность населения Чукотского автономного округа, городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 25 листопада 2014.
  6. ↑ Оценка численности населения на 1 января текущего года, человек
  7. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями. Таблиця 35. Оцінка чисельності постійного населення на 1 січня 2012 року. Архів оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 31 травня 2014.
  8. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  9. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  10. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  11. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  12. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  13. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  14. ↑ У жителей отдаленных сел Чукотки появился альтернативный вид транспорта. Архів оригіналу за 13 жовтня 2011. — РИА «Восток-Медиа», 12 Июля 2011 г.
  15. ↑ МОУ «Центр образования села Усть-Белая». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2012.
  16. ↑ Система «Налоговая справка».{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  17. ↑ МО СССР. Лоция реки Анадырь, 1987
Населені пункти:
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сніжне_(Чукотський_автономний_округ)&oldid=35169964