Сольватація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йон натрію сольватований молекулами води.

Сольватація ( лат. solvo - розчиняю) – електростатична взаємодія між частинками, (іонами, молекулами) розчиненої речовини і розчинника. Сольватація у водних розчинах називають гідратацією.

Загальний опис[ред.ред. код]

Утворені внаслідок сольватації молекулярні групи називаються сольватами. На відміну від сольватації, об’єднання в розчині однорідних часточок називають асоціацією.

Вперше поняття "сольватація" одночасно ввели у 1891 році І.О. Каблуков та Кістяківський В. О..

Сольватація – взаємодія між частинками (йонами, молекулами) розчинника й розчиненої речовини. Обумовлена електростатичними та ван-дер-ваальсовими силами (неспецифічна сольватація), а також Н-зв’язками та координаційним хімічним зв’язком (специфічна сольватація). Сольватація – найважливіший фактор, який обумовлює розчинність речовин, їх розподіл між фазами, електролітичну дисоціацію, хімічні реакції у розчинах. Сольватацію у водних розчинах називають гідратацією. Найбільш інтенсивна сольватація йонів у розчинах електролітів.

Енергія сольватації[ред.ред. код]

Зміна енергії Гіббса при переносі молекулярної частинки з вакууму в розчин. Основний вклад в неї вносять: кавітаційна енергія утворення порожнини, що утримує частинку розчиненого в розчині; орієнтаційна енергія частково орієнтованих у порожнині диполів; ізотропна енергія взаємодії електростатичної та дисперсійної природи; анізотропна енергія специфічних взаємодій— водневих зв’язків, донорно-акцепторних взаємодій і т.п.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Chem template.svg Це незавершена стаття з хімії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.