Соляков Петро Васильович

Соляков Петро Васильович
Народився	29 січня 1897(1897-01-29) Витегра, Lodeinopolsky districtd, Ленінградська область
Помер	1962 Ленінград, РРФСР, СРСР
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Петро Васильович Соляков (29 січня 1897(18970129), місто Витегра Олонецької губернії, тепер Вологодської області, Російська Федерація — 1962, місто Ленінград, тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація) — радянський діяч, голова Ради народних комісарів Карельської АРСР. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (1937—1946).

Біографія

У 1915 році закінчив Витегорське ремісниче училище. У 1915—1916 роках — телеграфіст в поштово-телеграфній конторі міста Витегри Олонецької губернії.

У 1916—1918 роках — у російській армії. Служив сапером в лейб-гвардії Волинського полку в Петрограді.

З 1918 року — комісар зв'язку Витегорського повіту Олонецької губернії.

Член РКП(б) з серпня 1918 року.

З 1919 року служив у Червоній армії, був комісаром зв'язку бригади Північного фронту.

Після демобілізації — на господарських посадах у Витегрі.

У 1926—1928 роках — голова виконавчого комітету Витегорської районної ради.

У 1928—1936 роках  — на господарських посадах в Ленінграді і Ленінградській області. Закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).

У 1936—1937 роках — голова виконавчого комітету Дзержинської районної ради міста Ленінграда.

У жовтні 1937 — 8 липня 1940 року — голова Ради народних комісарів Карельської АРСР.

22 липня 1940 — 29 січня 1947 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Карело-Фінської РСР.

У 1947—1950 роках — керуючий тресту «Півдкарелліс»; заступник міністра лісового господарства Карело-Фінської РСР.

У 1950 році усунений з посади і засуджений у т.зв. «Ленінградській справі». Був звільнений з ув'язнення і реабілітований в 1956 році.

Потім — на пенсії в місті Ленінграді.

Нагороди

• орден Трудового Червоного Прапора (1946)
• медалі

Джерела

• Соляков Пётр Васильевич (рос.)