Софія Тишкевич
| Софія Тишкевич | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Софія Заславська |
| Народилася | невідомо |
| Померла | 1617/1618 |
| Громадянство | Річ Посполита |
| Національність | українка |
| Титул | княгиня |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Заславські |
| Батько | Януш Кузьмич Заславський |
| Мати | Маріана Чаплич-Шпанівський |
| У шлюбі з | Теодор Фрідрих Тишкевич |
| Діти | 3 сина і 1 донька |
Софія Тишкевич (*д/н —1617/1618) — українська аристократка часів Речі Посполитої. Не слід плутати з іншою Софією Заславською, сестрою її діда Кузьми Заславського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Походила з впливового князівського роду Заславських гербу Баклай. Донька князя Януша Заславського та Маріани Чаплич-Шпанівської. Народилася десь наприкінці 1550-х років. У 1561 році втратила матір, а 1562 року — батька. Опинилася під опікою Григорія Ходкевича.
Між 1585 та 1588 роками вийшла заміж за Теодора Тишкевича. Висувається гіпотеза, що вона була перед тим одружена з Олександром Богдановичем Загоровським, втім з огляду генеалогію Загоровським напевне сталася плутанина, оскільки її родичка Софія Заславська була одружена з Олехною Богдановичем Загоровським, а Олехна родинне зменшення ім'я Олександр. З огляду на це натепер вважається, що єдиним чоловіком Софія Заславської молодшої був Тишкевич. У шлюбі народила 3 дітей.
Разом з чоловіком була ревною православною. Не підтримала перехід Теодора Тишкевича в унію, що сталося 1603 року. Була меценаткою Люблінського братства. Померла у 1617 або 1618 році.
Родина[ред. | ред. код]
Чоловік —Теодор Фридерик Тишкевич.
Діти:
- Самуїл (1588—1620)
- Януш (1590—1649), дипломат
- Єронім (після 1590—після 1620)
- Барбара Христина
Джерела[ред. | ред. код]
- Шлюбні зв'язки княжих родин Острозьких, Заславських, Корецьких, Чорторийських, Санґушків, Збаразьких, Вишневецьких
- Костриця М. Ю. Постаті землі Бердичівської: Історико-краєзнавчі нариси. У 2-х тт. — Житомир: Косенко, 2005. — Т. 1, с. 207—208.
- Мицик Ю. А. Загоровські // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 193. — ISBN 966-00-0610-1.