Соціалістична партія Індонезії (Parsi)
| Країна |
 Індонезія |
|---|---|
| Дата заснування | 13 листопада 1945 |
| Дата розпуску | грудень 1945 року(увійшла до складу Соціалістичної партії) |
| Штаб-квартира | Джакарта |
| Ідеологія | Соціалізм |
Соціалістична партія Індонезії (індонез. Partai Sosialis Indonesia, Parsi) — політична партія в Індонезії. Була заснована 13 листопада 1945 року в Джок'якарті[1], її очолив міністр оборони країни Амір Шарифуддін[2].
Історія[ред. | ред. код]
Більшість членів партії були соратниками Шарифуддіна з партизанської боротьби проти японців у Східній Яві. Частина членів СПІ об'єдналась в Індонезійський народний рух (Gerindo) — ніціоналістичну пропрезидентську групу, яка була активною ще до війни. Також партія включала до свого складу індонезійців, які за часів війни жили у Нідерландах та брали участь у голландському Спротиві, таких як Абдулмаджид, Муваладі й Тамзіл[1]. Первинними цілями СПІ було здобуття незалежності Індонезії від колоніальних держав і прийняття конституції, що встановила б у країні соціалістичний устрій[3].
У грудні 1945 року на з'їзді в Чиребоні партія злилась із Соціалістичною народною партією в єдину Соціалістичну партію. Амір Шарифуддін став заступником голови партії[2]. Фактично СПІ й Соціалістична народна партія продовжували зберігати самостійність, залишаючись фракціями всередині однієї партії. 1948 року Соціалістична партія об'єдналась з Комуністичною партією, частина її членів відмовилась визнати злиття і створили нову Соціалістичну партію Індонезії[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Mrázek, Rudolf. Sjahrir: Politics and Exile in Indonesia. Studies on Southeast Asia, no. 14. Ithaca, N.Y.: Southeast Asia Program, Cornell University, 1994. стор. 284—285
- ↑ а б Rose, Saul. Socialism in Southern Asia. London: Oxford University Press, 1959. стор. 147, 1952
- ↑ Legge, J. D. Intellectuals and Nationalism in Indonesia: A Study of the Following Recruited by Sutan Sjahrir in Occupation Jakarta. [Ithaca, N.Y.]: Cornell Modern Indonesia Project Publications, 1988. стор. 114
- ↑ Legge, J. D. Intellectuals and Nationalism in Indonesia: A Study of the Following Recruited by Sutan Sjahrir in Occupation Jakarta. [Ithaca, N.Y.]: Cornell Modern Indonesia Project Publications, 1988. стор. 115
|
Це незавершена стаття про політичні партії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
|
Це незавершена стаття про Індонезію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |