Союз Писателей (журнал, Україна)
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Скорочена назва | ©П | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Країна видання |
 Україна | |||
| Тематика | література | |||
| Періодичність виходу | 2 здвоєних номери на рік | |||
| Мова | російська | |||
| Адреса редакції | Харків | |||
| Головний редактор | Андрій Краснящих | |||
| Засновано | 2000 | |||
| Наклад | 300 примірників | |||
| ISSN-L | 1682-6418 | |||
| ISSN | 1682-6418 | |||
| | ||||
| sp-issues.narod.ru | ||||
«©оюз Писателей» (скорочено «©П»; укр. «©оюз Письменників») — харківський російськомовний літературно-мистецький журнал. Видавається з 2000 року. Є учасником російського літературного інтернет-проекту «Журнальний зал». Переможець Всеукраїнського конкурсу «Культурні герої» 2002 року, нагороджений муніципальною премією у 2007 році, відзначений Міжнародним фестивалем «Світ книги» у 2008 році.
Публікує прозу, вірші, п'єси сучасних російськомовних авторів, нові російські переклади творів української та зарубіжної літератури, публіцистику. Журнал не виплачує авторам гонорари і не має критичного відділу.[2]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The ISSN portal — Paris: ISSN International Centre, 2005. — ISSN 1682-6418
- ↑ Мельников, Ростислав; Цаплин, Юрий (07.09.2007). Северо-Восток Юго-Запада: О современной харьковской литературе [Північний схід Південного заходу: Про сучасну харківську літературу]. Новая карта русской литературы (рос.).
Ситуация с русской периодикой, по большому счету, отличается от украинской не кардинально. Но все-таки отличается. Ближайший аналог «Березіля», журнал-альманах «©оюз Писателей», финансируется вполне частным, к тому же частичным, образом; печатается тиражом в 300 экземпляров и, в среднем, раз в год; гонораров авторам не платит. Нет в «©П» и критического отдела (отсутствие актуальной критики – печаль не только харьковской, но всей русской литературы Украины). Зато есть сайт с материалами ранее вышедших номеров и персональными страничками ряда авторов, реже, чем стоило бы, обновляемый. «©П» соредактируют Константин Беляев, Андрей Краснящих и один из авторов этой статьи, Юрий Цаплин. Рискнем предположить, что в вышедших с 2000 года семи номерах поучаствовало процентов 70 литераторов Харькова, пишущих по-русски. Лауреатство всеукраинского фестиваля «Культурные герои» (2002), небезуспешное номинаторское сотрудничество в нескольких международных проектах и благожелательные отзывы в прессе позволяют надеяться, что существование журнала имеет некоторый смысл не только для харьковских авторов и читателей.
Посилання[ред. | ред. код]
- Журнал «Союз писателей». «Читальный зал» : национальный проект сбережения русской литературы.
- «©оюз Писателей». Сетевое издание «Горький».
Журнал «Cоюз Писателей» у соцмережі «Facebook»
|
Це незавершена стаття про друковане видання. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |