Спандарянська ГЕС
| Спандарянська ГЕС | |
|---|---|
.JPG) | |
| 39°34′25″ пн. ш. 45°54′47″ сх. д. / 39.57375540002777825° пн. ш. 45.91311640002777494° сх. д.Координати: 39°34′25″ пн. ш. 45°54′47″ сх. д. / 39.57375540002777825° пн. ш. 45.91311640002777494° сх. д. | |
| Країна |
 Вірменія |
| Стан | діюча |
| Річка | Воротан |
| Каскад | Воротанський каскад |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1989 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 76 МВт |
| Середнє річне виробництво | 170 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 295 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 РО310 |
| Витрата через турбіни | 2x15 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х38 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипна із глиняним ядром |
| Висота греблі | 83 м |
| Довжина греблі | 315 м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | ContourGlobal |
  Спандарянська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Спандарянська ГЕС — гідроелектростанція у Вірменії. Знаходячись перед Шамбською ГЕС, становить верхній ступінь каскаду на річці Воротан, лівій притоці Араксу, який в свою чергу є правою притокою Кури (басейн Каспійського моря).
У межах проекту річку перекрили насипною греблею із глиняним ядром висотою 83 метри та довжиною 315 метрів. Вона утримує водосховище з об'ємом 257 млн м3 (корисний об'єм 218 млн м3), в якому припустиме коливання рівня поверхні у операційному режимі між позначками 2030 та 2063 метри НРМ.
Зі сховища по правобережжю прокладено дериваційний тунель довжиною 8,1 км, який переходить у напірний водовід завдовжки 2 км. Останній живить дві турбіни типу Френсіс потужністю по 38 МВт, які використовують напір у 295 метрів та забезпечують виробництво 170 млн кВт-год електроенергії на рік.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.[1][2]
Можливо також відзначити, що зі Спандарянського сховища заплановано перекидати 250 млн м3 води на рік для поповнення озера Севан, спрацьованого у радянські часи під час роботи Севано-Разданського каскаду гідроелектростанцій. Для цього у 2004-му завершили тунель Воротан — Арпа завдовжки 21,6 км, розрахований на подачу до 15 м3/сек. Далі вода повинна прямувати по тунелю Арпа — Севан довжиною 48,3 км, закінченому ще в 1981 році. Втім, станом на 2018-й подачу ресурсу з Воротану так і не розпочали.[3][4]
- ↑ Vorotan Complex. ContourGlobal (англ.). Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ VOROTAN CASCADE OF HYDROPOWER PLANTS. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ Унесенные водой миллиарды: в чьи карманы "утекли" деньги Севана. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 липня 2019.
- ↑ Ремонт тоннеля Арпа-Севан нескончаем: идет перекачка денег, а не воды. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 4 липня 2019.