Міщанство

Український міщанин, 1786

Міща́нство  (від пол. Mieszczaństwo — мешканці міста) — суспільний стан за доби Середньовіччя та Нового часу, до якого належало населення міст і містечок, яким було надано право самоврядування згідно з нормами Магдебурзького права. За ними громадяни міст — міщани звільнялись від залежності, суду феодалів (шляхти), підлягаючи лише магістрату міста і суду війта. Це робило міщан вільними людьми, які самі обирали своє місце проживання, зайняття. На теренах України міщани з'явились з середини 14 ст. з наданням галицькими князями, польськими королями містам магдебургії. Стан спадкувався за народженням. Для повноцінного користування правами міщанина необхідно було набути громадянство міста, для чого необхідно було володіти у даному поселенні визначеним нерухомим майном. Історично та соціально — це той же самий суспільний прошарок, що у франзузькому суспільстві та мові позначається слово буржуазія, а в німецькому — бюргерство; часто з уто́чненням — «дрібна́ буржуазія», «дрібне́ бюргерство».

Українська міщанка, 1786

Основні сфери занять міщан були ремесла, промисли, торгівля.

Міщанство визначалося суспільно-політичною активністю, внесло помітний вклад в національну українську культуру. З міщанства походить такий соціальний прошарок як інтелігенція.

В європейських країнах міщанство зазвичай походило з селянства і з часу своєї появи в різній мірі протистояло або знаходилось під тиском таких феодальних класів як дворянство та аристократія, лицарство та клір. В Росії, як в часи імперії, де панівним класом та головним культуртрегером було дворянство, так і пізніше - в радянську добу, за часу панування диктатури пролетаріату та ідеології безкласового суспільства - міщанство як клас або прошарок в процесі своєї соціальної генези так і набув правового суверенітету та економічної незалежності та сили, а саме поняття «міщанство» в літературі вживалося і досі часто вживається з негативною конотацією.

Література

• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.