Бюргерство

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Бюргерство (нім. Bürgertum, Bürgerschaft, від нім. Bürger — мешканець міста, міщанин, громадянин).

Значення -
  • (історично) Міське населення в німецькомовних країнах.
  • (також інколи) Члени міських рад (магістратів) та їх Правлінь (президій) (нім. Bürgerschaft). Політичний прошарок, еліта міського соціума, як в Середньовіччі, так і в наш час. В правовому сенсі формально протистоїть бургомістрам — головам міської виконавчої влади. Офіційний титул членів магістрату, що посідали керівні посади і входили до президії міської ради — сенатори. Вищі прошарки бюргерства, що складали міську еліту, носили назву патриції («патриціат»).

Історія[ред.ред. код]

Бюргерство з'являється в Західній Європі у середньовіччі в зв'язку з розбудовую міст. Основні заняття бюргерів — ремесла, торгівля, мореплавство. Спочатку бюргерські права та привілеї купувались міськими радами у німецьких кайзерів разом з правами та привілеями вільних міст та їх незалежністю від феодалів. Далі, з розбудовою та зростанням міст, статус бюргерства вже наслідувався за народженням. Громадянське суспільство Нового часу в великій мірі виросло з громадянських прав та привілей бюргерства.

В німецькомовних країнах часто при зверненні вираз «шановне бюргерство» є аналогом українського звернення «шановне панство».

Значення в Росії[ред.ред. код]

В російській літературі та культурі, що мають підґрунтям імперську феодальну і відповідно дворянську художню літературу та публіцистику 18-19 ст., а в 20 ст. радянську компартійно-пролетарську ідеологію «марксизм-ленінізм» — все, що пов'язане с самостійною працею, соціальною незалежністю та громадянськими правами, а саме, поняття «бюргерство» (також як і «міщанство») мають явно негативну конотацію.

Джерела[ред.ред. код]

  • Brockhaus Enzyklopädie. — 21. Auflage, 2006. — Т.5, с.151-153.

В художній літературі[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]