Горностаївський район: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Addbot (обговорення | внесок) м Вилучення 5 інтервікі, відтепер доступних на Вікіданих: d:q2651436 |
мНемає опису редагування |
||
| Рядок 28: | Рядок 28: | ||
| голова ради =Вермієнко Григорій Вікторович |
| голова ради =Вермієнко Григорій Вікторович |
||
}} |
}} |
||
| ⚫ | |||
'''Горноста́ївський райо́н''' розташований у центрально-північній частині Херсонщини. |
|||
| ⚫ | |||
| ⚫ | |||
Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Київщині. Назва пішла від горностая — тваринки, що водилася на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті. |
Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Київщині. Назва пішла від горностая — тваринки, що водилася на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті. |
||
Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище |
Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище скіфсько-сарматської доби, знайдено кам'яні баби кочівників ХІ-ХШ століть. В околицях села Каїри виявлено мезолітичну стоянку, неолітичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ-ХІ століть. |
||
З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою. |
З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою. |
||
| Рядок 38: | Рядок 42: | ||
Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць. |
Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць. |
||
| ⚫ | |||
У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений Херсонський округ, до якого ввійшов |
У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений Херсонський округ, до якого ввійшов |
||
Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей. |
Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей. |
||
| Рядок 45: | Рядок 48: | ||
У [[1928]] році почалася масова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані. |
У [[1928]] році почалася масова колективізація селянських господарств. До [[1933]] року майже всі господарства були колективізовані. |
||
У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків. |
У квітні [[1930]] року в [[Горностаївка (Горностаївський район)|Горностаївці]] відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків. |
||
За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]]. |
За постановою [[ВУЦВК]] від [[17 лютого]] [[1935]] року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу [[Херсонська область|Херсонської області]]. |
||
| Рядок 51: | Рядок 55: | ||
З 1932 по 1934 рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки канібалізму.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html</ref> |
З 1932 по 1934 рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками [[Голодомор в Україні 1932—1933|Голодомор]]. У селах траплялись випадки канібалізму.<ref>http://www.oda.kherson.ua/cgi-bin/control.pl?lang=uk&type=body&id=../control/uk/data/poslugy/sgr.html</ref> |
||
[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px|Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918 р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у]]За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У 1949 році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено по відновленню шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]] |
[[Файл:Morchenko.jpg|thumb|left|200px|Свідчення Морченко Поліни Лук'янівни 1918 р.н. про Голодомор у селах Горностаївщини та випадки [[канібалізм]]у]]За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У 1949 році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено по відновленню шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці [[1943]] року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У [[1944]] році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До [[1949]] року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У [[1948]]–[[1949]] рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До [[1950]] року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і яслі, водонасосну станцію. |
||
У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу. |
У [[1956]] році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу. |
||
В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як кукурудза. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося дальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею. |
В [[1958]] році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як кукурудза. На початку [[1963]] року згідно з Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[30 грудня]] [[1962]] року відбулося дальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів [[Херсонська область|Херсонської області]] був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради [[УРСР]] від [[4 січня]] [[1965]] року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею. |
||
В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району. |
В [[1970]] році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району. |
||
| Рядок 105: | Рядок 111: | ||
== Джерела == |
== Джерела == |
||
{{примітки}} |
|||
<references/> |
|||
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&§ion=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на |
* [http://www.investor.ks.ua/rayon.php?lang=ua&§ion=hornostayivka&&razdel= Більше інформації на «Інвестиційному порталі»] |
||
{{Горностаївський район|nocat=1}} |
{{Горностаївський район|nocat=1}} |
||
Версія за 20:47, 23 березня 2013
| Горностаївський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Район на карті Херсонська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Херсонська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 6522600000 | ||||
| Утворений: | 1965 | ||||
| Населення: | ▼ 19 239 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1018 км² | ||||
| Густота: | 19.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-5544 | ||||
| Поштові індекси: | 74600—74642 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Горностаївка | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 12 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 28 | ||||
| Мапа району | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Вермієнко Григорій Вікторович | ||||
| Голова РДА: | Вермієнко Григорій Вікторович | ||||
| Адреса: | 74600, Херсонська обл., Горностаївський р-н, смт. Горностаївка, вул. Леніна, 145, 4-12-49 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Горноста́ївський райо́н розташований у центрально-північній частині Херсонщини.
На півночі межує з Великолепетиським, сході і півдні з Нижньосірогозьким і Каховським, на заході по руслу Дніпра з Бериславським районами.
Історія
Назву район одержав від переселенців з села Горностаївки на Київщині. Назва пішла від горностая — тваринки, що водилася на Поліссі. Райцентр засновано у XVIII столітті.
Поблизу нього збереглися залишки поселення доби пізньої бронзи, городище скіфсько-сарматської доби, знайдено кам'яні баби кочівників ХІ-ХШ століть. В околицях села Каїри виявлено мезолітичну стоянку, неолітичне поховання і могильник, два поселення і поховання доби пізньої бронзи, скіфсько-сарматське городище, могильник ІХ-ХІ століть.
З правіку населення цього степового краю займалося хліборобством, скотарством, рибальством на Дніпрі, видобуванням у каменоломнях вапнякового каменю. У XIX столітті тут щороку проводилися два великих ярмарки, на яких торгували пшеницею і худобою.
Сьогодні економічне обличчя району визначає агропромисловий комплекс. Ґрунти тут південно-черноземні з різновидами та лугово-черноземні степових подів — понижень. Природні умови сприятливі для вирощування зернових, олійних та овочевих культур, виробництва молока, м'яса і яєць.
У 1923 році в результаті проведення першої реформи адміністративно-територіального поділу УРСР був утворений Херсонський округ, до якого ввійшов Горностаївський район. Новостворений район складався з Князе-Григорівської та Благовіщенської волостей.
Після утворення району в 1923 році значна увага приділяється письменності серед дорослого населення. Вже через два роки в районі налічується 19 лікнепів та 6 шкіл малописемності, в яких навчалися в основному жінки віком від 18 до 50 років. І лише наприкінці 30-х років вдалося ліквідувати неписемність.
У 1928 році почалася масова колективізація селянських господарств. До 1933 року майже всі господарства були колективізовані.
У квітні 1930 року в Горностаївці відкрито відділення Державного банку, з допомогою позик якого колгоспи, підприємства, установи та окремі селяни розпочали будівництво господарських приміщень, житлових будинків. За постановою ВУЦВК від 17 лютого 1935 року про розукрупнення районів на території Одеської області було створено 29 нових районів, у тому числі і Горностаївський, територія якого тепер входить до складу Херсонської області. У 1935 році почала видаватися районна газета «Сталінець», яку одержував майже кожен двір.
З 1932 по 1934 рр. Горностаївський район пережив штучно організований більшовиками Голодомор. У селах траплялись випадки канібалізму.[1]
За п'ять післявоєнних років було повністю відбудовано зруйноване війною господарство району. У 1949 році колгоспи сповна освоїли довоєнну посівну площу. Були відродженні всі тваринницькі ферми, поліпшилась робота МТС. Значну роботу було проведено по відновленню шкіл та культосвітніх закладів. Наприкінці 1943 року знову почали працювати районний відділ народної освіти восьмирічна та середні школи. У 1944 році поновляє свій вихід районна газета «Сталінець». До 1949 року в районі працювало п'ять кінопересувок та радіовузли. У 1948–1949 рр. споруджено міжколгоспну інкубаторну станцію на 195 тисяч яйцемісць. До 1950 року збудовано напівмеханізовану пекарню, яка випікала 12 тонн хлібобулочних виробів на добу, типову поліклініку, стаціонарну лікарню, дитячий садок і яслі, водонасосну станцію.
У 1956 році Горностаївку віднесено до категорії селища міського типу.
В 1958 році на базі двох господарств «Червоний партизан» та імені 8 березня створено колгосп «Дружба». Господарство спеціалізується на виробництві зернових культур, головним чином пшениці. Значне місце посідають і такі сухостійні культури, як кукурудза. На початку 1963 року згідно з Указом Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 року відбулося дальше укрупнення у всіх областях республіки сільських районів. Серед ліквідованих районів Херсонської області був і Горностаївський. Указом Президії Верховної Ради УРСР від 4 січня 1965 року внесено зміни в адміністративне районування. Проведено розукрупнення районів. Таким чином Горностаївський район став адміністративною одиницею.
В 1970 році до 50-річчя плану ГОЕЛРО була завершена електрифікація району.
Культура
у районі діє 22 бібліотеки; 22 заклади культури клубного типу; один музей; 10 будинків культури; 12 сільських клубів; одна дитяча музична школа.
На території району розташовано 42 пам'ятки історії та 211 пам'яток археології.
ЗМІ
Видається районна газета «Сільські новини». Наклад: 2 420 примірників.
Земельні ресурси
| Територія, усього | ' | тис. га |
| у тому числі: сільськогосподарські угіддя | 101,8 | тис. га |
| із них: рілля | 87,4 тис. га (або 85,7%) від площ с/г угідь області 4,4% | тис. га |
| Ліси й інші лісовкриті площі | 85,6 (або 83,8%) | тис. га |
| Забудовані землі | 2,5 (або 2,46%) | тис. га |
| Землі водного фонду | 1,6 (або 1,58%) | тис. га |
| Інші землі | 7,25 (або 7,13%) | тис. га |
Джерела
| ||||||||
| |||||||||||||||||||
 | Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (Лютий 2012) |