Колумбретес

Острови Колумбретес (ісп. Islas Columbretes) — група невеликих населених островів вулканічного походження у західній частині Середземного моря у 40 км від Кастельон-де-ла-Плана на материковому узбережжі Іспанії. Архіпелаг входить до складу іспанської автономної області Валенсія. Сумарна площа островів складає лише 19 га. З 1980 року архіпелаг оголошено національним парком з метою захисту місць гніздування морських птахів. Окрім островів, національній парк включає понад 4000 га довколишнього моря.

Географічні координати: 39°55′ пн. ш. 0°40′ сх. д..39°55′ пн. ш. 0°40′ сх. д.

Архіпелаг складається з чотирьох груп островів: Колумбрете-Гранде (Columbrete Grande), Феррера (Ferrera), Форадада (Foradada) і Караллот (Carallot). Архіпелаг оточують численні рифи і мілини, які дуже утруднюють судноплавство.

Найбільший за розміром острів, Ілья-Гросса (L’illa Grossa), має форму незамкнутого півмісяця і є напівзатопленим кратером давнього вулкану. Зараз на ньому немає ніяких будівель окрім побудованого у XIX ст. маяка (з 1975 року працює в автоматичному режимі), причалу і деяких споруд, якими користуються біологи — працівники національного парку.

Острови були добре відомі давнім грекам і римлянам, зокрема, вони згадуються у творах Страбона і Плінія Старшого. Давніх мореплавців дивувала величезна кількість змій, що населяли острови. Назви Офіуса і Колубрарія, що були надані островам за античних часів, походять саме від слова «змія» відповідно грецькою мовою і латиною. Сучасна назва архіпелагу походить від давньої латинської назви.

У середньовіччі острова часто надавали притулку піратам і контрабандистам. Після побудови у XIX ст. маяка на головному острові оселилась невелика кількість осілих жителів, які завезли сюди деяку худобу (зокрема свиней) і почали займатися сільським господарством. Поселенці почали випалювати первісну чагарникову рослинність, частково щоб звільнити місця для полів, але також щоб позбавити змій їх природного середовища. Внаслідок цієї практики наприкінці XX ст. змії повністю зникли з островів. Єдиним свідоцтвом їх колишньої присутності на островах є опудало колумбретської гадюки у Національному музеї природознавства у Мадриді.