Фанк: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Рядок 14: | Рядок 14: | ||
* James Brown, ‘Live at the Apollo’ (1963) |
* James Brown, ‘Live at the Apollo’ (1963) |
||
* Wilson Pickett, ‘The Exciting Wilson Pickett’ (1966) |
* Wilson Pickett, ‘The Exciting Wilson Pickett’ (1966) |
||
* Booker T. & The M.G.'s, 'And Now!' (1967) |
|||
* Sly & The Family Stone, ‘Stand!’ (1969) |
* Sly & The Family Stone, ‘Stand!’ (1969) |
||
* Funkadelic, ‘Free Your Mind and Your Ass Will Follow’ (1970) |
* Funkadelic, ‘Free Your Mind and Your Ass Will Follow’ (1970) |
Версія за 13:24, 26 травня 2014
Фанк (англ. funk) — стиль афроамериканської танцювальної музики з виділеними ударними, поліритмічна, для якої характерні мінімальна мелодійність й активне синкопування партій всіх інструментів (синкопований бас називається «фанкуючим»), а також пульсуючий ритм, крикливий вокал, багаторазове повторення коротких мелодійних фраз.
Історія
Традиції фанка сходять до нескладних композицій Руфуса Томаса та Джеймса Брауна початку 1960-х; він простежується в музиці таких виконавців, як Booker T. & the M.G.'s, Sly & the Family Stone, Джорджа Клінтона (та його гуртів Parliament і Funkadelic) та инших. В 1970-х роках в цьому напрямку працювали Earth, Wind & Fire, Tower of Power, Commodores, Kool & The Gang. Фанк із простішим ритмом став основою ритмічної структури стилю диско.
Джазмен Майлз Девіс був першим, хто схрестив фанк з джазом. Слідом за ним фанкові платівки записали Орнетт Коулман, Гербі Генкок і Сан Ра.
Наприкінці 1970-х фанк перетворився у свого роду зневажливий термін — у середовищі професійних музикантів мелодійна вбогість компенсується ритмічними «вимахуваннями» — епітет «фанкі», тобто «посередній», «невигадливий», зараз часто використають англійські й американські критики при рецензуванні пластинок. Таким чином, у своєму первісному значенні термін «фанк» практично зник з побуту, хоча використання елементів цього стилю в композиціях останніх років говорить про те, що музичне довголіття фанку гарантоване.
Знакові платівки
- Rufus Thomas, ‘Walking the Dog’ (1963)
- James Brown, ‘Live at the Apollo’ (1963)
- Wilson Pickett, ‘The Exciting Wilson Pickett’ (1966)
- Booker T. & The M.G.'s, 'And Now!' (1967)
- Sly & The Family Stone, ‘Stand!’ (1969)
- Funkadelic, ‘Free Your Mind and Your Ass Will Follow’ (1970)
- Earth, Wind & Fire, ‘The Need of Love’ (1971)
- Miles Davis, ‘On the Corner’ (1972)
- Herbie Hancock, ‘Head Hunters’ (1973)
- Parliament, ‘Up for the down Side’ (1974)
- Ornette Coleman, ‘Dancing In Your Head’ (1977)
Джерела
- music.sibhost.ru(рос.)
- Шаблон:En
Це незавершена стаття про музику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |