Диско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ди́ско (англ. Disco) — стиль популярної танцювальної музики другої половини 1970-х років. Пісні цього напрямку характеризуються високим, часто реверберованим вокалом, рівномірним чітким ритмом, визначеним четвертними нотами в партії бас-барабану, 8-мі або 16-ті тривалості у хай-хетів, причому на слабку долю (offbeat) грає відкритий хет та синкопованою електронною басовою лінією. На відміну від року, де переважають гітари, у звучанні диско переважають клавішні, струнні та електронні музичні інструменти, які створюють соковитий акомпанемент. Як сольні інструменти використовуються переважно оркестрові інструменти (напр. флейти). Темп — від 80 до 140 ударів на хвилину. Диско властива значна кількість оркестрових п'єс.

Серед перших виконавців стилю диско — Bee Gees, Donna Summer, the Village People, The Jackson 5, Barry White та Boney M. Із зростанням популярності диско, до цього стилю зверталися й «недискові» виконавці, на хвилі популярності диско з'являються такі музичні фільми як Thank God It's Friday[en] та Лихоманка суботнього вечора. Одним з перших європейських хітів диско вважається пісня «J'attendrai» Даліди.

Прийнято виділяти такі різновиди диско: Bright disco, Dance-punk, Disco polo, Euro disco, Hi-NRG, House, Italo disco — Spacesynth, Hard Disco. На початку 1980-х популярність диско спадає, проте стиль значно вплинув на виниклі у 1980-х та 1990-х напрямки електронної танцювальної музики хауз і техно. Впливи диско простежують також у таких течіях хіп-хопу 1990-х — 2000-х років, як crunk, hyphy та snap.

Музичні приклади[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]