Майлз Девіс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Майлз Девіс
Miles Davis
Miles Davis by Palumbo.jpg
Майлз Девіс 1955 року
Основна інформація
Дата народження 26 травня 1926(1926-05-26)
Місце народження Alton[d], Медісон, Іллінойс, США
Дата смерті 28 вересня 1991(1991-09-28)
Місце смерті Санта-Моніка
Роки активності 1944–1975
1980–1991
Країна Flag of the United States.svg США
Професії композитор, трубач, лідер групи, диригент, автобіограф, джазмен, актор, телеактор, автор пісні, film score composer
Інструменти Труба, флюгельгорн
Жанр Джаз
Лейбл Capitol Records
milesdavis.com
CMNS: Miles Davis на Вікісховищі

Ма́йлз Де́віс (англ. Miles Dewey Davis III; 26 травня 1926, Ельтон — 28 вересня 1991) — американський джазовий музикант та композитор.

Трубач і бенд-лідер, що зробив значний вплив на розвиток джазової музики XX століття. Девіс стояв біля витоків численних стилів і напрямів в джазі, таких як модальний джаз, кул-джаз і ф'южн. Близько 50 років роботи Девіса визначили звучання джазу для трьох поколінь слухачів. Записи Девіса дозволяють прослідкувати розвиток сучасного джазу бібопу кінця сорокових до сучасних експериментальних напрямів: на відміну від більшості інших музикантів Девіс ніколи не був обмежений якимсь одним стилем.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки[ред.ред. код]

Майлс Дью́ї Девіс (англ. Miles Davis) народився 26 травня 1925 року в Елтоні, штат Іллінойс, у родині Клеоти (1900—1964) та Майлса Девісів (1900—1962)[1]. Мав старшу сестру Дороті і молодшого брата Вернона[2].

Ходив до початкової школи Джона Робінсона.

Нью-Йорк і роки бі-бопу[ред.ред. код]

Закінчивши в червні 1944 року школу Лінкольна і покинувши джаз-ба́нд Едді Рендла, у вересні Девіс переїхав до Нью-Йорка, щоб навчатися у музичній Джульярдській школі [3]. Після прибуття до Нью-Йорка він провів перші ти́жні у місті, намагаючись увійти в контакт з Чарлі Паркером, незважаючи на те, що його відра́джували кілька людей, яких він зустрів під час своїх пошуків, до них належав також саксофоніст Колмен Говкінс (Coleman Hawkins)[4].

Після року навчання за власним бажанням покинув школу. Почав грати на трубі в групі свого кумира — Чарлі Паркера, із яким грав до 1948. Перший альбом записав із Паркером у 1945. Одночасно виступав із біг-бендами під керівництвом Бені Картера і Біла Екштайна. Під час першого запису власної композиції «Donna Lee» (1947), познайомився з Біллом Евансом, із яким співпрацював і пізніше.

Зародження кул-джазу[ред.ред. код]

Перший авторський альбом мав назву «Miles Davis All Stars». У 1948 р. створив власну групу — нонет (між іншим з Гері Малігеном, Джоном Льюїсом і Джоні Карізі), з яким записав альбом «Birth of Cool». Це стало початком стилю, що в джазі отримав назву кул.

Залежність від героїну в середині 1949 р., стала серйозною перешкодою на шляху розвитку його кар'єри на понад 4 роки. В цей час він записував альбоми, але не був у стані виступати на концертах.

Сенсаційне повернення Майлза на сцену відбулося в 1955 р. під час джазового фестивалю в Ньюпорті. Саме тоді був створений квартет Девіс-Філлі Джо Джонс-Ред Гарленд-Пол Чемберс. Через рік до них приєднався Джон Колтрейн, котрий залишиться у групах Девіса (квінтеті й секстеті) аж до початку 60-х років. У той час, коли Колтрейн займався власними авторськими проектами, із квінтетом Девіса виступав Сонні Роллінс. Квінтет Девіса започаткував хард-боп — джазовий стиль, побудований на модальному ладі, що дає значну свободу імпровізації.

Наслідком повернення Девіса до співпраці з Біллом Евансом став альбом «Miles Ahead». Ця співпраця розвинулася у кількох наступних альбомах (між іншим у «Sketches of Spain» i «Porgy and Bess», що були високо оцінені). На «Miles Ahead» з'являються вже перші твори скомпоновані згідно з правилами модалізму, що став характерною рисою музики Девіса на кілька наступних років.

У 1959 р. з'явився «Kind of Blue» — один із найважливіших і найгарніших альбомів в історії джазу. У групі тоді вже грали Кеннонболл Еддерлі і Білл Еванс. Саундтрек до фільму Луї Маля «Ліфт на ешафот» приніс Девісу популярність у Європі.

Після того, як Колтрейн покидає групу, у квінтеті Девіса починається період змін. Остаточно викристалізувався так званий «другий квінтет» із Гербі Генкоком, Роном Картером і Тоні Вільямсом, а також Вейном Шортером. І хоч Девіс не поділяв тодішнього захоплення фрі джазом, однак у грі цього «другого квінтету» відчувається значно більше музичної свободи, ніж в усіх попередніх його групах.

Подальші пошуки Девіса скерували його в сторону рок-музики. Коли до складу ввійшли Чік Коріа, Джо Завінул, Дейв Голанд та Джон Маклафлін, — Девіс почав записувати альбоми та грати концерти з музикою, що спочатку поєднувала в собі тільки джаз і рок. З'явились переломні альбоми «In A Silent Way», «Bitches Brew», що складались з вільних, формально майже повністю імпровізованих творів. Після чергових змін у складі, музика Девіса переродилась в «megafunk» останніх альбомів, перед мовчанням трубача, що настало в 1975 році.

У 1975—1980 роках Девіс узагалі перестав грати. Було це наслідком автомобільної аварії й уживання найрізноманітніших наркотиків.

У квітні 1982 року було створено його новий колектив (між іншим з Маркусом Міллером, Біллом Евансом, Джоном Скофілдом, Майком Штерном та Міно Чінелу), що почав концертувати й записувати альбоми.

Останній колектив (між іншим з Кені Гаретом і Фолі), з яким Майлз концертував під кінець 1980-х, відверто «фліртував» із поп-музукою. Завдяки цьому Девіс здобув славу мегазірки, що своїм статусом виходить далеко поза рамки джазу.

Альбомом «Doo Bop» (1993), що був виданий вже після смерті артиста, Девіс уписався також в естетику есід-джазу/хіп-хопу.

До кінця своєї кар'єри Майлз був «живою легендою», а одночасно митцем найвищого ґатунку. В Польщі він виступав двічі на фестивалі «Jazz Jamboree» — в 1983 і 1988 роках.

Творчість[ред.ред. код]

Серед його головних досягнень можна згадати:

  • створення оригінального стилю гри на трубі, який вперше виявився в записах, зроблених Девісом з Чарлі Паркером в середині 1940-х років і який зробив вплив на величезну кількість трубачів, що грають в стилі бібоп і кул;
  • створення великого числа унікальних записів найрізноманітніших стилів;
  • значний розвиток стилю гри в 1960-і роки;
  • участь в записі альбому «Birth of the Cool» (1949), що дав початок кул-джазу;
  • відкриття модального джазу в альбомі «Kind of Blue» (1959, сумісно з Біллом Евансом);
  • відкриття стилю фьюжн на альбомах «In а Silent Way» і «Bitches Brew» (обидва — 1969).

Альбоми Девіса[ред.ред. код]

  • Round about Midnight (1955 — 1956)
  • Miles Ahead (1957)
  • Milestones (1958)
  • Porgy and Bess (1958)
  • Kind of Blue (1959)
  • Sketches of Spain (1959 — 1960)
  • Someday My Prince Will Come (1961)
  • Miles Davis at Carnegie Hall (1961)
  • Seven Steps to Heaven (1963)
  • Miles Smiles (1966)
  • Sorcerer (1967)
  • Nefertiti (1967)
  • Miles in the Sky (1968)
  • Filles de Kilimanjaro (1968)
  • In a Silent Way (1969)
  • Bitches Brew (1969)
  • Big Fun (1969 — 1972)
  • Live-Evil (1970)
  • Live at Fillmore East (1970)
  • Black Beauty (1970)
  • Get Up With It (1970)
  • On the Corner (1972)
  • Live at Philharmonic Hall (1972)
  • Agharta (1975)
  • Pangaea (1975)


Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Music template.svg Це незавершена стаття про діяча музики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.