Хлорид міді(II): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 58: Рядок 58:
: CuSO<sub>4</sub> + 2NaCl → CuCl<sub>2</sub> + Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>
: CuSO<sub>4</sub> + 2NaCl → CuCl<sub>2</sub> + Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub>
В невеликій кількості води при 100&nbsp;°C розчиняється до насичення по міді ( в нерозчиненому залишоку залишаються забарвлені вкраплення ) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30&nbsp;°C (розчинність Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
В невеликій кількості води при 100&nbsp;°C розчиняється до насичення по міді ( в нерозчиненому залишоку залишаються забарвлені вкраплення ) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30&nbsp;°C (розчинність Na<sub>2</sub>SO<sub>4</sub> (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl<sub>2</sub>·2H<sub>2</sub>O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl<sub>2</sub> є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам : розчин CuCl<sub>2</sub> зелений або синій в залежності від концентрації , розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний , а їх суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого <ref>Б.В. Некрасов 1967 ( можливо )</ref>.


== Застосування ==
== Застосування ==
Рядок 70: Рядок 71:
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1965 |том=3 |сторінки= |сторінок= |isbn= |ref=Никольский}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1965 |том=3 |сторінки= |сторінок= |isbn= |ref=Никольский}} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1971 |том=2 |сторінки= |сторінок=1168 |isbn= }} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= |частина= |посилання частина= |заголовок=Справочник химика |посилання= |відповідальний=Под ред. Б. П. Никольского |видання= |місце={{comment|М.|Москва}}—{{comment|Л.|Ленинград}} |видавництво=Химия |рік=1971 |том=2 |сторінки= |сторінок=1168 |isbn= }} {{ref-ru}}
* {{книга|автор= Глінка М.Л.|частина= |посилання частина= |заголовок=Згальна хімія |посилання= |відповідальний= |видання= 5|місце={{comment|К.|Київ}} |видавництво="Вища школа" |рік=1982 |том= |сторінки= |сторінок= |isbn= }}
* {{книга|автор= Глінка М.Л.|частина= |посилання частина= |заголовок=Згальна хімія |посилання= |відповідальний= |видання= 5|місце={{comment|К.|Київ}} |видавництво="Вища школа" |рік=1982 |том= |сторінки= |сторінок= |isbn= }}
* {{книга|автор= автори не вказані ( переказ Б.В. Некрасова ( можливо ))|частина= |посилання частина= |заголовок= Основы общей химии |посилання= |відповідальний= |видання= |місце={{comment|М.|Москва}} |видавництво="Химия" |рік=1967 |том= 2|сторінки= |сторінок= 400|isbn= }}


{{inorganic-compound-stub}}
{{inorganic-compound-stub}}

Версія за 12:45, 15 лютого 2016

Хлорид міді(II)
Систематична назва міді(II) хлорид
Інші назви хлорна мідь
Ідентифікатори
Номер CAS 7447-39-4
PubChem 24014
Номер EINECS 231-210-2
DrugBank 09131
ChEBI 49553
RTECS GL7000000
SMILES Cl[Cu]Cl
InChI InChI=1S/2ClH.Cu/h2*1H;/q;;+2/p-2
Номер Бельштейна 8128168
Номер Гмеліна 9300
Властивості
Молекулярна формула CuCl2
CuCl2•2H2O
Молярна маса 134,45 г/моль (безводний)
170,48 г/моль (дигідрат)
Зовнішній вигляд жовто-коричневий порошок (безводний)
зелено-сині кристали (дигідрат)
Густина 3,386 г/см³ (безводний)
2,51 г/см³ (дигідрат)
Тпл 498 °C (безводний)
~110 °C зневоднення (дигідрат)
Ткип 993 °C (безводний, із розкладанням)
Розчинність (вода) 69,2 г/100 мл (0 °C)
76,4 г/100 мл (25 °C)
110,5 г/100 мл (100 °C)[1]
( в перерахунку на безводний )
Небезпеки
Класифікація ЄС Не описаний
NFPA 704
0
2
1
Температура спалаху Не горить
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Хлори́д мі́ді(II) — неорганічна сполука складу CuCl2. За звичайних умов є жовто-коричневим попрошком, добре розчинним у воді. При поглинанні води перетворюється на зелено-сині кристали (утворення кристалогідрату CuCl2·2H2O), зворотній процес відбувається при температурі ~110 °C.

Хімічні властивості

Розчин має окислювальні властивості:

CuCl2 + Cu → 2CuCl

Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується зазвичай теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:

CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4

В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді ( в нерозчиненому залишоку залишаються забарвлені вкраплення ) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C (розчинність Na2SO4 (безводного в цьму температурному діапазоні) при цьому зростає , при сильнішому охолодженні знову падає) при цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші. 

Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам : розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації , розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний , а їх суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого [2].

Застосування

В промисловості та лабораторній техніці застосовується як каталізатор окислення киснем . Раніше значну частину хлору отримували каталітичним окисленням хлороводню :

Реакція зворотня тому проходить не до кінця ( конверсія за один прохід до 80% ).

Примітки

  1. ↑ Никольский, 1965.
  2. ↑ Б.В. Некрасов 1967 ( можливо )

Джерела

  • Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1965. — Т. 3. (рос.)
  • Справочник химика / Под ред. Б. П. Никольского. — М.—Л. : Химия, 1971. — Т. 2. — 1168 с. (рос.)
  • Глінка М.Л. Згальна хімія. — 5. — К. : "Вища школа", 1982.
  • автори не вказані ( переказ Б.В. Некрасова ( можливо )). Основы общей химии. — М. : "Химия", 1967. — Т. 2. — 400 с.


Аміак Це незавершена стаття про неорганічну сполуку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хлорид_міді(II)&oldid=17610658