Леонард Стоцкел

Леонард Стоцкел (Leonard Stöckel, Stöckl або Stöckelius) (1510–1560) — лютеранський мислитель, богослов, письменник, гуманіст і впливовий реформатор в Угорському королівстві.

Народився 1510 року в королівському вільному місті Bártfa (Бардіїв), де його батько працював ковалем, а також служив у міській раді. Він почав свої дослідження у своєму рідному місті під керівництвом Валентина Ек (Valentin Eck), вважав себе послідовником ідей Відродження гуманіста Еразма Роттердамського. Згодом він був відправлений у Каса (Кошице), де в цей час викладав Леонард Кокс

У 1530 Стоцкел вступив до Університету Віттенберга і став студентом Мартіна Лютера і Філіпа Меланхтона. Під час свого перебування у Віттенберзі, Стоцкел мав тісні зв'язки з кожним з них, і він також працював в якості приватного репетитора у Лютера (1533–1536). Стоцкел залишався в Саксонії до 1539 року, коли він повернувся до Угорщини і став ректором школи у своєму рідному місті Bártfa.

Стоцкел відразу ж організував шкільну систему в євангельському дусі і в 1540 він ввів нові шкільні закони (Leges Scholae Bartphensis). Його дії скоро підняли школу до рівня німецьких і залучали студентів звідусіль.

Леонард Стоцкел — автор символу віри п'яти східнословацьких міст «Confessio Pentарolitana».

Праці

• Leges scholae Bartphensis (1540)
• Apologia Ecclesiae Bartphensis (1558)
• Cittum nempe Cassoviensis, Leutschoviensis, Eperiessiensis, Bartphensis, Cibiniensis (Bártfa, 1560)
• Annotationes locorum communium doctrinae christianae Philippi Melanchtonis (Basel, 1561)
• Opus de Antichristo; Formulae tractandarum sacrarum concionum (Bártfa, 1578)
• Postilla, sive enarrationes erotomaticae Epistolarum et Evangeliorum anniversariorum (Bártfa, 1596)

Джерела

• «Stöckel Lénárd Életrajza» (in Hungarian). A Pallas nagy lexikona. Retrieved 16 February 2014.
• Matuševská L. Leonard Stöckel (1510–1560) / Lúdmila Matuševská. — Bardejov: Okresna knižnica, 1991. — 7 s.