Аладаглар

Аладаглар
Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая. Панорама південної частини масиву Аладаглар з вершини піку Емлер (3723). В центрі панорами пік Кизилкая.
37°48′27″ пн. ш. 35°14′01″ сх. д.
Країна	Туреччина
Регіон	Кайсері
Розташування	Туреччина, в межах провінцій Адана, Кайсері та Нігде
Система	Центральний Тавр (Таурус/Торос)
Тип	гірський хребет
матеріал	осадові гірські породи
Висота	пік Кизилкая, 3767 м
Площа	550 км²
Вік	близько 250 млн. років
Перше сходження	Австрійський геолог Franz Schaffer в 1900 р. на пік Аладжа Баши
Маршрут	"Транс-Торос" за ниткою: село Чукурбаг - долина Караялак - перевал Челікбуйдуран - плато Єдігьоллєр - долина Хаджер - с.Капузбаши - водоспади Капузбаши.
Аладаглар Аладаглар (Туреччина)
Аладаглар у Вікісховищі

Аладаглар - найвищий хребет Центрального Тавру на півдні Туреччини. Чотири з його вершин перевищують 3700 і багато вершин - 3500 м. До числа найвищих вершин відносяться Кизилкая (3767), Дімерказик (3756), Калди (3736), Емлєр (3723) та Кизил`яр (3654).

Середземноморський клімат приморських схилів Тавру характеризується жарким безхмарним літом і дощовою зимою. Сума річних опадів змінються от 800-1300 мм на зовнішніх схилах до 500-900 на внутрішніх, що дивляться вглиб Туреччини.

Високогірна частина масиву Аладаглар зазнавала зледеніння під час Четвертичного періоду. Рельєф масиву відноситься до Піренейського типу. Льодовикова ерозія є домінуючим фактором у розвитку морфології рельєфу Аладаглару і спричинила утворення числених льодовикових долин, цирків, зубчастих хребтів та піків.

Аладаглар є популярним об'єкт туризму (трекінгу) і альпінізму.

В 1995 році 55 тис. гектарів центральної частини масиву було оголошено Національним парком Аладаглар.

Посилання

• Аладаглар. Загальний географічний і природознавчий огляд

Галерея

• 
  Скеля Пармак-Кая в долині Акшам Пинарі
• 
  Вхід в долину Караялак
• 
  На перевалі Челікбудуран
• 
  Долина Хаджер