Джон Гавлічек: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
MobyVan (обговорення | внесок) м replaced: в якості → як, 1-а → 1-ша (2), 2-а → 2-га (2), 1973-74 → 1973—1974 (8) за допомогою AWB |
м Вікіпосилання має ідентичний текст до пайпу і після |
||
Рядок 3: | Рядок 3: | ||
== Коротка біографія == |
== Коротка біографія == |
||
Джон був сином чехословацьких [[іммігрант|іммігрантів]], навчався в університеті штату Огайо, де захоплювався [[баскетбол|баскетболом]] та [[американський футбол|американським футболом]]. [[1960]] року з командою університету він став чемпіоном NCAA з баскетболу, а в [[1961]] - чемпіоном з американського футболу. [[1962]] року він був задрафтований одразу в 2 професійні спортивні ліги - [[НФЛ]] та НБА. У футбольну лігу його вибрали у сьомому раунді [[ |
Джон був сином чехословацьких [[іммігрант|іммігрантів]], навчався в університеті штату Огайо, де захоплювався [[баскетбол|баскетболом]] та [[американський футбол|американським футболом]]. [[1960]] року з командою університету він став чемпіоном NCAA з баскетболу, а в [[1961]] - чемпіоном з американського футболу. [[1962]] року він був задрафтований одразу в 2 професійні спортивні ліги - [[НФЛ]] та НБА. У футбольну лігу його вибрали у сьомому раунді "[[Клівленд Браунс]]", а у баскетбольну - у першому раунді "[[Бостон Селтікс]]". Хавлічек вибрав баскетбол і не помилився. Хоча, спочатку він не був гравцем основного складу "кельтів", зате довів свою цінність для команди граючи "шостим номером". Тільки-но приєднавшись до "Селтікс" у 1962, Джон виграв з командою чотири чемпіонські титули поспіль. Загалом, Хавлчіек здобув 8 чемпіонських перснів, і за цим показником поступається лише своїм одноклубникам [[Білл Расселл|Біллу Расселу]](11) та [[Сем Джонс|Сему Джонсу]](10). Хавлічек був фізично та емоційно сильним, універсальним гравцем, гравши як на позиції [[форвард|форварда]], так і [[захисник|захисника]]. Після відходу на пенсію Сема Джонса та Блла Рассела, "Хондо" відіграє все більшу роль у "Селтікс". Вже як лідер "кельтів", Хавлічек приводить свою команду до чемпіонства у сезоні 1973—1974, ставши найціннішим гравцем фінальної серії проти "[[Мілуокі Бакс]]". Потім було його останнє чемпіонство у сезоні 1975—1976, а сезон 1977—1978 став фінальним акордом для "Хондо". |
||
== Нагороди та досягнення == |
== Нагороди та досягнення == |
Версія за 17:57, 17 травня 2017
Джон Джей Хавлічек (англ. John J. Havlicek, народився 8 квітня 1940 року в Мартінс-Феррі, штат Огайо, США) - американський професійний баскетболіст, один з найкращих гравців в історії НБА.
Коротка біографія
Джон був сином чехословацьких іммігрантів, навчався в університеті штату Огайо, де захоплювався баскетболом та американським футболом. 1960 року з командою університету він став чемпіоном NCAA з баскетболу, а в 1961 - чемпіоном з американського футболу. 1962 року він був задрафтований одразу в 2 професійні спортивні ліги - НФЛ та НБА. У футбольну лігу його вибрали у сьомому раунді "Клівленд Браунс", а у баскетбольну - у першому раунді "Бостон Селтікс". Хавлічек вибрав баскетбол і не помилився. Хоча, спочатку він не був гравцем основного складу "кельтів", зате довів свою цінність для команди граючи "шостим номером". Тільки-но приєднавшись до "Селтікс" у 1962, Джон виграв з командою чотири чемпіонські титули поспіль. Загалом, Хавлчіек здобув 8 чемпіонських перснів, і за цим показником поступається лише своїм одноклубникам Біллу Расселу(11) та Сему Джонсу(10). Хавлічек був фізично та емоційно сильним, універсальним гравцем, гравши як на позиції форварда, так і захисника. Після відходу на пенсію Сема Джонса та Блла Рассела, "Хондо" відіграє все більшу роль у "Селтікс". Вже як лідер "кельтів", Хавлічек приводить свою команду до чемпіонства у сезоні 1973—1974, ставши найціннішим гравцем фінальної серії проти "Мілуокі Бакс". Потім було його останнє чемпіонство у сезоні 1975—1976, а сезон 1977—1978 став фінальним акордом для "Хондо".
Нагороди та досягнення
- 8-разовий чемпіон НБА (1963—1966, 1968—1969, 1974, 1976)
- Найцінніший гравець фіналу НБА (NBA Finals MVP) - 1974
- 13-разовий учасник Матчу всіх зірок НБА (1966—1978)
- 1-ша збірна всіх зірок НБА (All-NBA First Team - 1971-1974)
- 2-га збірна всіх зірок НБА (All-NBA Second Team - 1964, 1966, 1968—1970, 1975—1976)
- 1-ша збірна всіх зірок захисту НБА (All-Defensive First Team - 1972-1976)
- 2-га збірна всіх зірок захисту НБА (All-Defensive Second Team - 1969-1971)
- Обраний до Баскетбольної зали слави НБА (Naismith Memorial Basketball Hall of Fame - 1984)
- Один з 50 найкращих гравців в історії НБА (1996)
- За ним закріплений номер 17 у "Бостон Селтікс".